Тимелійка смугаста — Вікіпедія
Тимелійка смугаста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ptilocichla mindanensis (Blasius, 1890) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тиме́лійка смугаста[2] (Ptilocichla mindanensis) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Ендемік Філіппін.
Довжина птаха становить 13—14 см. Забарвлення переважно темно-коричневе, горло біле, нижня частина тіла поцяткована білими смужками. Над очима білі «брови», під дзьобом чорні «вуса». Хвіст відносно короткий. Забарвлення тімені, в залежності від підвиду, варіюється від рудувато-коричневого до темно-бурого.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. m. minuta Bourns & Worcester, 1894 — острови Лейте і Самар (схід центральних Філіппін);
- P. m. fortichi Rand & Rabor, 1957 — острів Бохоль (схід центральних Філіппін);
- P. m. mindanensis (Blasius, W, 1890) — острів Мінданао (південь Філіппін);
- P. m. basilanica Steere, 1890 — острів Басілан (південний захід Філіппін).
Смугасті тимелійки живуть у рівнинних і гірських тропічних лісах Філіппін. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками до 4 птахів, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря, на горі Кітанглад[en] на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в опалому листі. Сезон розмноження триває з серпня по січень.
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilocichla mindanensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 лютого 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |