Тип 62 (легкий танк) — Вікіпедія
Type 62 | |
---|---|
Тип 62 в експозиції Військового музею в Пекіні | |
Тип | легкий танк |
Походження | КНР |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1963 року |
Історія виробництва | |
Виготовлена кількість | 1200 |
Характеристики | |
Вага | 20,5 т. |
Довжина | 7493 мм. |
Ширина | 2875 мм. |
Висота | 2307 мм. |
Броня | Лоб корпусу— 25 / 60° Борт корпусу— 25 / 0° Корма корпусу— 16 Лоб башти— 50 |
Головне озброєння | 85 мм. нарізна гармата Type 62-85ТС |
Другорядне озброєння | 7,62-мм кулемет Туре 59 -Т — 1 (3200) 12,7-мм зенітний кулемет Туре 54 — 1 (300) |
Двигун | V-подібний, 12-циліндровий, дизельний, рідинного охолодження 430 к.с. |
Питома потужність | 24,4 к.с/т. |
Ємність паливних баків | 658 |
Швидкість | 60 км/год |
Тип 62 (легкий танк) у Вікісховищі |
Type 62 (заводське позначення WZ-131) — китайський легкий танк 1960-х років, полегшена версія радянського Т-54 і китайського Type 59. Від Type 59 в основному відрізняється 85-мм гарматою, меншою товщиною броні (25 мм лоб корпусу, 50 мм башта), полегшеною ходовою частиною. Серійно вироблявся з 1963 по 1989 рік, загальний кількість склала близько 1200 екземплярів. В даний час перебуває на озброєнні НВАК і армій інших країн світу.[1]
Офіційно замовлення на легкий танк НВАК висунула виходячи з того, що для дій в Південному Китаї середні танки Type 59 були мало пристосовані, так як в тих місцях було мало мостів потрібної вантажопідйомності. Фактично він і розроблявся як полегшена і спрощена версія танка Type 59, так як промисловість не могла налагодити випуск середніх танків в потрібних обсягах. Розробка нового танка розпочалася на заводі № 674 у 1958 році. Прототип називався Type 59-16, що вказувало на велику схожість з танком Type 59. Прототип був виготовлений в 1960 році і до 1962 року велися його доопрацювання і випробування. У 1963 році новий легкий танк Type 62 був запущений в серійне виробництво. У 1989 році серійне виробництво цього танка було припинено після випуску близько 1200 екземплярів.
Компонувальна схема — класична, окрім деяких деталей вона відповідає радянському танку Т-54. У передній частині корпусу знаходиться відділення управління, за ним — бойове відділення з баштою, корму корпусу займає моторно-трансмісійне відділення.
Корпус танка зварний із катаних броньованих листів товщиною від 12,5 мм до 25 мм. Башта танка лита з вареним дахом. Максимальна товщина броні башти — 50 мм. Така броня могла захистити лише від стрілецької зброї калібром до 12,5 мм.
Основним озброєнням танка є 85-мм нарізна гармата, за основу якої взято радянську гармату ЗиС-С-53. Основними боєприпасами є бронебійний, бронебійно-фугасний, осколково-фугасний, кумулятивний та димовий снаряди, боєкомплект становить 47 пострілів. Гармата танка не має стабілізатора. Механізм повороту башти — ручний. Вона забезпечена ежектором для продувки ствола після пострілу. Максимальна дальність стрільби — 12200 м. Дальність прямого пострілу — 1870 м. Скорострільність 3-5 постр./хв.
З гарматою спарений встановлений праворуч від неї 7,62-мм кулемет. Крім спареного, є курсовий 7,62-мм кулемет. Загальний боєкомплект до них — 1750 патронів (за деякими джерелами — 3200 патронів). На шкворні люку заряджаючого встановлений 12,7-мм зенітний кулемет з боєкомплектом 1250 патронів (за деякими джерелами — 300 патронів). З нього можна вести вогонь по повітряних і наземних цілях.[2]
Екіпаж танка складається з 4 чоловік — механіка-водія, командира, навідника і заряджаючого. Механік водій розміщений в передній частині корпусу. Його робоче місце зміщене до лівого борту, так як справа знаходиться паливний бак і стелаж для пострілів гармати. Решта членів екіпажу розміщуються в башті. Робоче місце навідника — праворуч від гармати. Він веде вогонь з гармати і спареного з нею кулемета, використовуючи простий, не стабілізований оптичний приціл. За ним розташовується командир танка, у якого є командирська башточка. Робоче місце заряджаючого знаходиться праворуч від гармати. Крім заряджання гармати він веде вогонь з 12.7-мм зенітного кулемета змонтованого на його люку.
Мобільність забезпечується застосуванням 12-циліндрового V-подібного дизельного двигуна рідинного охолодження потужністю 430 к.с., простої механічної трансмісії з ручним керуванням, п'ятиопорної ходової частини з односкатними обгумованими опорними котками і торсіонною підвіскою. У трансмісії в якості механізму повороту використовуються бортові фрикціони. Гусениці дрібноланкові з відкритими металевими шарнірами, траки — двогребневі.
- «Тип 62» (WZ132) — базовий варіант.
- «Тип 62-I» (WZ132-1) — покращений варіант Type 62, внесено 33 зміни, в тому числі: лазерний далекомір, встановлений над 85-мм гарматою; доданий бронещиток зенітного 12,7-мм кулемета. Частина танків цієї модифікації оснащувалася гратчастими стелажами на башті і бортовими екранами корпусу.
- «Тип 62G» — лита башта замінена на зварену з вальцованих броньових листів, аналогічно башті плавучого танка Type 63 (через що в деяких джерелах позначається Type 62-63); встановлено 105-мм нарізна гармата, стабілізовану у вертикальній площин; прилади нічного бачення; встановлено по 4 димових гранатомета по бортах башти.
- «Тип 70» — модернізація Type 62 і Type 62-I. Встановлено лазерний далекомір, поліпшено приціли і стабілізатор гармати. Прибрано бронещиток зенітного кулемета.[1]
- Албанія — 35 танків, зняті з озброєння
- Бангладеш — більше 40 танків, станом на 2007 рік
- В'єтнам — 70 танків, станом на 2007 рік ще деяка кількість залишається в строю
- Камбоджа — 20 танків, станом на 2007 рік
- КНР — близько 800 танків
- ДР Конго — більше 40 танків, станом на 2007 рік
- Республіка Конго — 10 танків, станом на 2007 рік
- Північна Корея — зняті з озброєння
- Малі — 18 танків, станом на 2007 рік
- Судан — 70 танків, станом на 2007 рік
- Танзанія — 30 танків, 25 станом на 2007 рік
- Таїланд ー30 танків станом на 2007 рік
- http://armor.kiev.ua/Tanks/Modern/type62/ [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.army-guide.com/rus/product916.html [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Лёгкий танк Тип 62 (Type 62). armor.kiev.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- ↑ Чаплыгин, Андрей (2016). ВСЕ КИТАЙСКИЕ ТАНКИ. 'БРОНИРОВАННЫЕ ДРАКОНЫ' ПОДНЕБЕСНОЙ (російська) . ЭКСМО. с. 128. ISBN 978-5-699-89615-8.
- В. Мальгинов. Лёгкие танки зарубежных стран 1945—2000 / М. Барятинский. — Москва : Моделист-конструктор, 2002. — 32 с. — (Бронеколлекция № 6 (45) / 2002) — 4000 прим.
- Christopher Chant. World Encyclopedia of the Tank. — Sutton Publishing, 2003. — 408 с. — ISBN 978-0750931472.