Тиран вилохвостий — Вікіпедія

Тиран вилохвостий

Вилохвостий тиран (Панама)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Рід:	Тиран (Tyrannus)
Вид:	Тиран вилохвостий

Біноміальна назва

Tyrannus savana
Daudin, 1802

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Tyrannus savana
Віківиди:	Tyrannus savana
ITIS:	178294
МСОП:	22700503
NCBI:	137541

Тиран вилохвостий^[2] (Tyrannus savana) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці^[3]^[4]^[5].

Опис

Довжина самців (враховуючи дуже довгий, роздвоєний хвіст) становить 37–41 см, довжина самиць 28-30 см, вага 28-32 г. Верхня частина голови чорна, верхня частина тіла сіра, нижня частина тіла біла. На тімені малопомітна руда смуга, прихована оточуючим пір’ям. Крила коричневі. У самців є дуже довгий, роздвоєний, чорний хвіст, що є у 2-3 рази довшим за довжину птаха від дзьоба до основи хвоста. У самиць він помітно коротший^[6]^[7].

Таксономія

Вилохвостий тиран був описаний 1760 році французьким натуралістом Матюреном Жаком Бріссоном під франуцзькою назвою "le tyran à queue fourchue"^[8] та у 1780 році французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном під назвою "le savana"^[9]. Науково вид був описаний у 1802 році, коли французький зоолог Франсуа-Марі Доден надав цьому виду біномінальну назву Tyrannus savana^[10]. Типовою місцевістю вилохвостого тирана є Суринам^[11]^[12].

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:^[13]

T. s. monachus Hartlaub, 1844 — від південної Мексики до Колумбії, Гвіани і північної Бразилії (Рорайма), острів Тринідад;
T. s. sanctaemartae (Zimmer, JT, 1937) — північна Колумбія і північно-західна Венесуела;
T. s. circumdatus (Zimmer, JT, 1937) — схід центральної Бразилії (Амапа, Пара, східний Амазонас);
T. s. savana Daudin, 1802 — центральна, південна і південно-східна Бразилія, північна і схдна Болівія, Парагвай, Уругвай, північна і центральна Аргентина.

Поширення і екологія

Вилохвості тирани гніздяться від південної Мексики до центральної Аргентини. В залежності від регіону популяції можуть бути осілими, вести кочовий спосіб життя або бути перелітними^[14]. Південні популяції взимку мігрують до Амазонії. Бродячі птахи спостерігалися на Карибах, на східному узбережжі США та на Фолклендських островах. Вилохвості тирани живуть на відкритих місцевостиях, місцями порослих чагарниками, зокрема в саванах серрадо, пампі, льяносі, а також у вологих чагарникових заростях, в очеретяних заростях і галерейних лісах на берегах річок, на болотах, луках і пасовищах, поблизу людських поселень^[15]. Зустрічаються парами або зграями до 50 птахів, на висоті до 4100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Поведінка

Вилохвості тирани живляться комахами та іншими безхребетними, яких ловлять в польоті. Вони здатні розвивати швіткість польоту до 105 км/год, а довгий хвіст допомагає їм швидко маневрувати в польті^[16]. Іноді вилохвості тирани доповнюють свій раціон ягодами і плодами. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Перед початком гніздування самці виконують демонстраційні польоти, розправляючи свої довгі стернові пера. Гніздо має чашоподібну форму, розміщується на дереві, в кладці від 2 до 5 білуватих, поцяткованих темними плямками яєць. Інкубаційний період триває 14-17 днів, пташенята покидають гніздо через 13-16 днів після вилуплення^[17]. Вилохвості тирани аргесивно захищають свою територію навіть від птахів, більших за них самих^[18].

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Tyrannus savana.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Rosenberg, Gary H. (July 2010). Field Guide to the Songbirds of South America.— Robert S. Ridgely and Guy Tudor . 2009. University of Texas Press, Austin. ISBN 9780292717480. Auk. 127 (3): 717—718. doi:10.1525/auk.2010.127.3.717. S2CID 86322564.
↑ Lloyd-Evans, Trevor L. (November 2009). Identification Guide to North American Birds, Part II.— Peter Pyle . 2008. Slate Creek Press, Point Reyes Station, CA. The Condor. 111 (4): 764—767. doi:10.1525/cond.2009.review07. ISSN 0010-5422.
↑ Rosenberg, Gary H. (July 2010). Field Guide to the Songbirds of South America.— Robert S. Ridgely and Guy Tudor . 2009. University of Texas Press, Austin. 760 pp., 121 color plates, 135 pages of range maps and country maps. :{| |class="template-text-text"|ISBN |} 9780292717480. Auk. 127 (3): 717—718. doi:10.1525/auk.2010.127.3.717. ISSN 0004-8038.
↑ Roche, John P (September 2005). Handbook of the Birds of the World. Volume 9: Cotingas to Pipits and Wagtails. Edited by Josep del Hoyo, Andrew Elliott, and David Christie. Barcelona (Spain): Lynx Edicions. $195.00. 863 p; ill.; index. :{| |class="template-text-text"|ISBN |}: 84–87334–69–5. 2004. The Quarterly Review of Biology. 80 (3): 365. doi:10.1086/497223. ISSN 0033-5770.
↑ Carvalho Provinciato, Ivan C.; Araújo, Márcio S.; Jahn, Alex E. (August 2018). Drivers of wing shape in a widespread Neotropical bird: a dual role of sex-specific and migration-related functions. Evolutionary Ecology. 32 (4): 379—393. doi:10.1007/s10682-018-9945-4. ISSN 0269-7653.
↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (фр.) (лат.). Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 395—398.
↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le Savana. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 14. Paris: L'Imprimerie Royale. с. 557—558.
↑ Lacépède, Bernard Germain de; Daudin, François Marie (1799). Tableau des sous-classes, divisions, sous-divisions, ordres et genres des oiseaux, par le Cen Lacépède; avec l'indication de toutes les espèces décrites par Buffon, et leur distribution dans chacun des genres, par F. M. Daudin. У Buffon, Georges-Louis Leclerc de (ред.). Histoire Naturelle par Buffon Dédiée au citoyen Lacépède, membre de l'Institut National (фр.). Т. 14: Quadrupedes. Paris: P. Didot l'ainé et Firmin Didot. с. 197–346 [227].
↑ Zimmer, John Todd (1937). Studies of Peruvian birds. No. 27, Notes on the genera Muscivora, Tyrannus, Empidonomus, and Sirystes, with further notes on Knipolegus. American Museum Novitates: No. 962: 1—2. hdl:2246/3860.
↑ Traylor, Melvin A. Jr, ред. (1979). Check-List of Birds of the World. Т. 8. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 226.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 червня 2022.
↑ Gómez-Bahamón, Valentina; Tuero, Diego T; Castaño, María Isabel; Jahn, Alex E; Bates, John M; Clark, Christopher J (10 серпня 2020). Sonations in Migratory and Non-migratory Fork-tailed Flycatchers (Tyrannus savana). Integrative and Comparative Biology. 60 (5): 1147—1159. doi:10.1093/icb/icaa115. ISSN 1540-7063. PMID 32777043.
↑ Roy, Michael S.; Torres-Mura, Juan Carlos; Hertel, Fritz (February 1999). Molecular Phylogeny and Evolutionary History of the Tit-Tyrants (Aves: Tyrannidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 67—76. doi:10.1006/mpev.1998.0563. ISSN 1055-7903. PMID 10082611.
↑ Jahn, Alex E.; Giraldo, Jose I.; MacPherson, Maggie; Tuero, Diego T.; Sarasola, José Hernán; Cereghetti, Joaquin; Masson, Diego A.; Morales, Marvin V. (12 квітня 2016). Demographic variation in timing and intensity of feather molt in migratory Fork-tailed Flycatchers (Tyrannus s. savana). Journal of Field Ornithology. 87 (2): 143—154. doi:10.1111/jofo.12147. ISSN 0273-8570.
↑ Marini, M.Â.; Lobo, Y.; Lopes, L.E.; França, L.F.; Paiva, L.V.D. (2009). Biologia reprodutiva de Tyrannus savana (Aves, Tyrannidae) em cerrado do Brasil Central [Breeding biology of Tyrannus savana (Aves, Tyrannidae) in cerrado of Central Brazil]. Biota Neotropica (порт.). 9 (1): 55—63. doi:10.1590/S1676-06032009000100007.
↑ Guic, Laura (20 вересня 2019). Ramos Mejía y las multitudes argentinas : una intervención política en Buenos Aires, hacia fines del SXIX. Universidad Nacional de Lanús. Maestría en Metodología de la Investigación Científica. doi:10.18294/rdi.2020.177030.

Посилання

Поштові марки із зображенням вилохвостого тирана (bird-stamps.org)

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Tyrannus savana.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[3] Rosenberg, Gary H. (July 2010). Field Guide to the Songbirds of South America.— Robert S. Ridgely and Guy Tudor . 2009. University of Texas Press, Austin. ISBN 9780292717480. Auk. 127 (3): 717—718. doi:10.1525/auk.2010.127.3.717. S2CID 86322564.

[4] Lloyd-Evans, Trevor L. (November 2009). Identification Guide to North American Birds, Part II.— Peter Pyle . 2008. Slate Creek Press, Point Reyes Station, CA. The Condor. 111 (4): 764—767. doi:10.1525/cond.2009.review07. ISSN 0010-5422.

[5] Rosenberg, Gary H. (July 2010). Field Guide to the Songbirds of South America.— Robert S. Ridgely and Guy Tudor . 2009. University of Texas Press, Austin. 760 pp., 121 color plates, 135 pages of range maps and country maps. :{| |class="template-text-text"|ISBN |} 9780292717480. Auk. 127 (3): 717—718. doi:10.1525/auk.2010.127.3.717. ISSN 0004-8038.

[:1-6] Roche, John P (September 2005). Handbook of the Birds of the World. Volume 9: Cotingas to Pipits and Wagtails. Edited by Josep del Hoyo, Andrew Elliott, and David Christie. Barcelona (Spain): Lynx Edicions. $195.00. 863 p; ill.; index. :{| |class="template-text-text"|ISBN |}: 84–87334–69–5. 2004. The Quarterly Review of Biology. 80 (3): 365. doi:10.1086/497223. ISSN 0033-5770.

[7] Carvalho Provinciato, Ivan C.; Araújo, Márcio S.; Jahn, Alex E. (August 2018). Drivers of wing shape in a widespread Neotropical bird: a dual role of sex-specific and migration-related functions. Evolutionary Ecology. 32 (4): 379—393. doi:10.1007/s10682-018-9945-4. ISSN 0269-7653.

[8] Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (фр.) (лат.). Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 395—398.

[9] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le Savana. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 14. Paris: L'Imprimerie Royale. с. 557—558.

[10] Lacépède, Bernard Germain de; Daudin, François Marie (1799). Tableau des sous-classes, divisions, sous-divisions, ordres et genres des oiseaux, par le Cen Lacépède; avec l'indication de toutes les espèces décrites par Buffon, et leur distribution dans chacun des genres, par F. M. Daudin. У Buffon, Georges-Louis Leclerc de (ред.). Histoire Naturelle par Buffon Dédiée au citoyen Lacépède, membre de l'Institut National (фр.). Т. 14: Quadrupedes. Paris: P. Didot l'ainé et Firmin Didot. с. 197–346 [227].

[11] Zimmer, John Todd (1937). Studies of Peruvian birds. No. 27, Notes on the genera Muscivora, Tyrannus, Empidonomus, and Sirystes, with further notes on Knipolegus. American Museum Novitates: No. 962: 1—2. hdl:2246/3860.

[12] Traylor, Melvin A. Jr, ред. (1979). Check-List of Birds of the World. Т. 8. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 226.

[ioc-13] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 червня 2022.

[14] Gómez-Bahamón, Valentina; Tuero, Diego T; Castaño, María Isabel; Jahn, Alex E; Bates, John M; Clark, Christopher J (10 серпня 2020). Sonations in Migratory and Non-migratory Fork-tailed Flycatchers (Tyrannus savana). Integrative and Comparative Biology. 60 (5): 1147—1159. doi:10.1093/icb/icaa115. ISSN 1540-7063. PMID 32777043.

[:0-15] Roy, Michael S.; Torres-Mura, Juan Carlos; Hertel, Fritz (February 1999). Molecular Phylogeny and Evolutionary History of the Tit-Tyrants (Aves: Tyrannidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 67—76. doi:10.1006/mpev.1998.0563. ISSN 1055-7903. PMID 10082611.

[:3-16] Jahn, Alex E.; Giraldo, Jose I.; MacPherson, Maggie; Tuero, Diego T.; Sarasola, José Hernán; Cereghetti, Joaquin; Masson, Diego A.; Morales, Marvin V. (12 квітня 2016). Demographic variation in timing and intensity of feather molt in migratory Fork-tailed Flycatchers (Tyrannus s. savana). Journal of Field Ornithology. 87 (2): 143—154. doi:10.1111/jofo.12147. ISSN 0273-8570.

[17] Marini, M.Â.; Lobo, Y.; Lopes, L.E.; França, L.F.; Paiva, L.V.D. (2009). Biologia reprodutiva de Tyrannus savana (Aves, Tyrannidae) em cerrado do Brasil Central [Breeding biology of Tyrannus savana (Aves, Tyrannidae) in cerrado of Central Brazil]. Biota Neotropica (порт.). 9 (1): 55—63. doi:10.1590/S1676-06032009000100007.

[18] Guic, Laura (20 вересня 2019). Ramos Mejía y las multitudes argentinas : una intervención política en Buenos Aires, hacia fines del SXIX. Universidad Nacional de Lanús. Maestría en Metodología de la Investigación Científica. doi:10.18294/rdi.2020.177030.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]