Ткаченко Михайло Степанович (художник) — Вікіпедія
Ткаченко Михайло Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
Уваров М.М портрет художника Ткачеко М.С. | ||||
Народження | 18 листопада 1860 Харків | |||
Смерть | 2 січня 1916 (55 років) | |||
Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія[1] | ||||
Національність | українець | |||
Жанр | малярство | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1887)[1] і Академія красних мистецтв Франції (1892) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Безперчий Дмитро Іванович[1], Чистяков Павло Петрович[1] і Fernand Cormond[1] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ткаченко Михайло Степанович у Вікісховищі | ||||
Миха́йло Степа́нович Ткаче́нко (*18 листопада 1860, Харків, Російська імперія — †2 січня 1916, Слов'янськ, Харківська
губернія, Російська імперія) — український маляр, пейзажист і мариніст; учився у Дмитра Безперчого, в Петербурзькій Академії Мистецтв і в Парижі в Академії Кормона (1888—1892). У паризьких галереях виставляв картини на українські теми; особиста виставка у 1906.
Кавалер Ордена Почесного легіону.
Оселившись в Парижі, щороку приїжджав в Україну. Остання поїздка Ткаченка на батьківщину відбулася влітку 1915 року та була пов'язана з реставрацією фресок Святогірського монастиря. Під час неї він захворів, і, не маючи змоги повернутися до Франції, помер. Похований у Харкові.
Твори Ткаченка зберігаються в музеях Харкова, Львова, Парижа, Льєжа, Тулона.
- ↑ а б в г д Українська радянська енциклопедія — Київ: Головна редакція УРЕ, 1959.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |