French
DeutschТовариство руських женщин — Вікіпедія
| «Товариство руських женщин» | |
|---|---|
| Абревіатура | ТРЖ |
| Тип | жіноча громадська організація |
| Засновник | Наталя Кобринська  |
| Засновано | 1884 |
| Розпущено | 1932 |
| Штаб-квартира | Станиславів |
| Розташування | Івано-Франківськ |
| Місце діяльності | .svg){kind=small} Австро-Угорщина.svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії |
| Офіційні мови | українська |
| Голови | Товариства |
| 1884—1886 | Наталя Кобринська |
| 1886—1909 | Емілія Ничай-Кумановська |
| Материнська організація | Союз українок |
«Товариство руських женщин», «Товариство рускихъ женщинъ», «Товариство руських жінок», «Товариство українських жінок» — перша українська жіноча організація, заснована Наталією Кобринською у Станиславові в листопаді 1884 року.
У листопаді 1884 року в Станиславові діячка жіночого руху та письменниця Наталя Кобринська, за підтримки Ганни Павлик та Людмили Драгоманової, провела у приміщенні «Руської бесіди» установчі збори «Товариства руських женщин»[1][2]. Серед учасників установчих зборів були Олена Кисілевська, Євген Желехівський[3], Іван Франко та інші[4]. На установчих зборах Іван Франко виступив з промовою[5], докладний звіт з яких опублікував у газеті «Діло» під назвою «Перші загальні збори руського жіночого товариства в Станиславові»[6]. Товариство ставило за мету прилучити інтелігентних жінок до літератури та популяризувати нові суспільні ідеї.
8 грудня 1884 року відбулись перші загальні збори «Товариства руських женщин» у місті Станиславові, на які прибуло близько ста жінок з усієї Галичини. На зборах були присутні представники світської інтелігенції та священики, але вони могли тільки слухати у сусідній кімнаті, оскільки присутність чоловіків у залі могла перешкоджати деяким жінкам вільно висловлювати свої думки. На зборах Наталя Кобринська була обрана першою головою цього товариства, її заступницею обрана Аделя Желехівська, дружина першого голови «Просвіти» в Станиславові Євгена Желехівського[7]. У Виділі товариства працювали: Софія Бучинська, Катерина Винницька, Емілія Ничай-Кумановська (з 1909 року голова Буковинського виділу «Жіночої громади»), Іванна Сембратович-Остерман, Євгенія Порайко, Йосифа Шанковська та инші. Товариство планувало видавати часопис чи газету, а головним кандидатом на посаду редактора був Іван Франко.
Товариство здебільшого займалося благочинністю після того, як його залишила засновниця Наталя Кобринська. У березні 1886 року Емілію Ничай-Кумановську обрали головою Товариства замість Наталії Кобринської.
У 1906 році товариство відкрило дівчачу захоронку, де мешкали учениці гімназії та семінарії, на Липовій, 67 (нині вул. Шевченка, 65). Товариство також допомагало ув'язненим «Діброви». У часи Першої світової та Визвольних змагань у Товаристві були діяльними Марія Рибчук, Євгенія Яцикевич, Ірена Дрогомирецька, Янович, Л. Турчманович, Меланія Грушкевич, Марта Даниш, Стефанія Барановська, Марія з Котилів-Щирбова, Ванда Шмериковська, Антонія Кичун, Володимира Ясеницька та Михайлина Кушнір. З 1909 року товариство очолювала Емілія Сабат.
У 1922 році «Товариство руських женщин» перейменувало себе на «Товариство українських жінок». Головою Товариства тоді була Мелянія Грушкевич, секретаркою — Ярослава Мурин-Мірчук.
1932 року «Товариство українських жінок» увійшло до складу «Союзу українок», ставши філією організації у Станиславові.
Прелік членкинь «Товариства руських женщин» станом на 1884 рік, подається зі збереженням норм правопису оригіналу[8]:
- Кобринська Наталія
- Желехівська Аделя
- Остерманова Іванна, Галич
- Ничаївна Емілія (Куманович)
- Абрисовська Юлія, Тисмениця
- Абрисовська Іванна, Тисмениця
- Бучинська Минодора, Станиславів
- Бучинська Зофія, Станиславів
- Бурачинська Марія, Криворівня
- Бурачинська Цецилія, Криворівня
- Чернецька Олена, Станиславів
- Чернецька Влада, Станиславів
- Целевичева Ванда, Львів
- Домбчевська Лєонтина Станиславів
- Громадкова Павлина, Кончаки
- Ганкевич Ольга, Снятин
- Городиска Анастазія, Пасічна
- Городиска Теодора, Пасічна
- Гошовська Ольга, Володимирівці
- Яцикевичева Евгенія, Крехівці
- Курилович Клявдія, Викторів
- Красіцка Ольга, Ольшаниця
- Ключенкова, Станиславів
- Литвинович Камілля, Станиславів
- Литвинович Наталія, Станиславів
- Лазарська Іванна, Станиславів
- Лопушинська Михайлина, Станиславів
- Левицка Іванна
- Левицка Марія, Боднарів
- Левицка Ольга, Боднарів
- Левицка Анна
- Левицка Ольга, Болехів
- Малицка Олена, Станиславів
- Навроцка Текля, Станиславів
- Озаркевич Ольга, Белелуя
- Озаркевич Єронима, Болехів
- Окуневська Емілія, Кіцмань
- Порайко Євгенія, Станиславів
- Раковська Йосифа, Боднарів (тепер Румунія, Буковина)
- Райнеровичева Матильда, Станиславів
- Шанковска Йосифа
- Шанковска Єлена
- Шанковска Фавстина, Дуліби
- Стефановичева Теодора
- Семенова Евгенія, Станиславів,
- Сіменовичівна Олена, Монастирська
- Сосновська Марія, Підсоснів
- Щуровска Стефанія, Пасічна
- Шухевич Ольга, Тишківці
- Товста Текля, Тишківці
- Третяківна Ольга, Угринів
- Трачева Наталія, Станиславів
- Винницька Катерина, Станиславів
- Витошинська Евфрозина, Делятин
- Витошинська Сабіна, Станиславів
- Врецьона Юлія, Львів
- Зарицька Павлина, Станиславів
- Гаморак Анна, Стецева
- Попович Марія, Жовтанці
- Попович Клєментина-Боярська, Жовтанці
- Калинович Антона, Львів
- Танчаківска Евгенія, Вербівці
- Сованська Павлина, Попельники
- Грицей Наталя, Дем'янів
- Левицка Евгенія, Стриганці
- Навроцка Єлена, Шляхтинці
- Навроцка Каролина, Шляхтинці
- Дудикевич Евгєнія, Підгайці
- Дудикевич Єлена, Підгайці
- Новосад Марія, Ковалівка
- Лисинецка Клементина, Космач
- Лучаківска Амалія, Тернопіль
- Шанковска Агрипина, Тернопіль
- Сабатова Емілія, Станиславів
- Навроцка Марія, Станиславів
- Навроцка Іванна, Станиславів
- Навроцка Олександра, Станиславів
- Кочеркевич Емілія, Тернопіль
- Кисілевська Єлена, Круглець
- Коржанська Ольга-Мілана
- Моровик Анна, Красноїлля
- Збудовська Марія, Дрижчів
- Збудовська Лєонтина, Дрижчів
- Кониська Євгенія, Харків
- Константинович Антонина, Ропа
- Константинович Анна, Ропа
- Бобикевич Амалія, Студійка
- Боднар Марія, Свистильники
- Венгринович Йосифа, Могильниця
- Лукасевич Єлена, Солотвино
- Гаморак Олена, Стецева
- Лугова Цецилія, Цуцилів
- Янович Клементина, Рогожана
- Одіжинска Олена, Станиславів
- ↑ Історична спадщина Івано-Франківська: кам'яниця на площі Ринок, в якій виступав Іван Франко
- ↑ Михайло Павлик. Перші ступні руско-украйінского жіноцтва.
- ↑ М.Зигмунд. «Євген Желехівський як мовознавець, педагог і громадський діяч (1844—1885)» // Українська мова та література. — 2001. — лютий (№ 7). — С. 4–5.
- ↑ «Діло». Ч 134
- ↑ В.Грабовецький Історія Івано-Франківська (Станиславова) з найдавніших часів до початку ХХ століття. Ч. 1. Івано-Франківськ, 1999. С. 261—264.
- ↑ Будинки «Руської бесіди» й «Просвіти» в Станіславові
- ↑ Нахлік Є. К., Нахлік О. М. Іван Франко та Евгений Желехівський: амплітуда взаємин. Інститут української мови НАН України. Українська мова, 2011, № 3
- ↑ Зіновія Нагачевська. Педагогічна думка і просвітництво в жіночому русі Західної України (друга половина XIX ст. — 1939 р.). Монографія. Івано-Франківськ: Видавець Третяк І. Я., 2007. 764 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2018. Процитовано 14 листопада 2018. [Архівовано 2018-05-28 у Wayback Machine.]
- Жіночий рух в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Кокорудз І. «Десятилітна діяльність товариства Руских Женщин в Станиславові». «Діло». 1884. Ч. 290. С. 2-3.
 | Це незавершена стаття про організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
