Тодика Юрій Миколайович — Вікіпедія

Юрій Миколайович Тодика
Народився13 січня 1942(1942-01-13)
Троїцьке, Кагановичський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 лютого 2007(2007-02-10) (65 років)
ПохованняМіське кладовище № 2 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьправник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКишинівський державний уніерситет
Галузьконституційне право
ЗакладНаціональна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадазавідувач кафедри конституційного права
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Аспіранти, докторантиКолісник Віктор Павлович
Веніславський Федір Володимирович
Кичун Віктор Іванович
Барабаш Юрій Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Членствоакадемік Академії правових наук України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Почесна грамота Верховної Ради України

Юрій Миколайович Тодика (13 січня 1942 — 10 лютого 2007) — радянський, молдавський і український вчений-правознавець, фахівець у галузі конституційного права. Доктор юридичних наук (1989), професор (1991), академік АПрН України (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2001) і заслужений працівник культури Молдавської РСР.

Вчений секретар відділення філософії та права АН Молдавської РСР, а потім помічник голови Президії Верховної Ради Молдавської РСР. Професор кафедри державного права СРСР і державного права соціалістичних країн (1990—1992) і завідувач кафедри (1992—2007) конституційного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Біографія

[ред. | ред. код]

Юрій Тодика народився 13 січня 1942 року у селі Троїцьке Кагановичського району Ворошиловградської області (тепер України). Закінчивши середню школу, Тодика вступив на юридичний факультет Кишинівського державного університету[1].

Закінчивши у 1969 році виш, вступив на аспірантуру в Інститут держави і права Академії наук СРСР, яку закінчив в 1972 році. Потім, з того ж (за іншими даними, з 1973[2]) року працював у відділенні філософії та права Академії наук Молдавської РСР, де послідовно обіймав посади молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника і вченого секретаря цього відділення. У 1984 році став помічником голови Президії Верховної Ради Молдавської РСР[2][1][3][4].

У 1990 році Юрію Миколайовичу було запропоновано перейти на роботу до Харківського юридичного інституту і зайняти у ньому посаду професора кафедри державного права СРСР і державного права соціалістичних країн. Тодика прийняв це запрошення, і протягом наступних двох років був професором зазначеної кафедри, а в 1992 році очолив її[1][5]. У тому ж році кафедра була перейменована у кафедру конституційного права України[4].

Юрій Миколайович продовжував завідувати кафедрою конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (до 1991 — Харківський юридичний інститут, до 1995 — Українська юридична академія) до 2007 року. Паралельно працював у підрозділах Академії правових наук України, був членом її Президії[5]. З 1993 по 1994 рік був відповідальним секретарем журналу «Вісник Академії правових наук України», ставши першим, хто займав цю посаду. У січні 1996 року став академіком-секретарем відділення державно-правових наук цієї академії, в створенні якого брав активну участь[4].

Юрій Миколайович Тодика помер 10 лютого 2007 року[5].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках Юрій Миколайович займався вивченням державно-правових питань[1], а після початку роботи у Харківському юридичному інституті став займатися дослідженням низки проблем, пов'язаних з конституційним правом України[5], а саме: становлення конституціоналізму, основи конституційного ладу, конституційно-правовий статус органів державної влади та місцевого самоврядування, виборчі системи, громадянство і формування правової культури[2].

У 1972 році Юрій Тодика захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Керівництво районної Ради діяльністю сільських Рад депутатів трудящих», а захистивши в 1989 році дисертацію на тему «Діяльність місцевих Рад народних депутатів у сфері АПК. Актуальні проблеми теорії і практики» став доктором юридичних наук. У 1991 році Ю. М. Тодика було надано вчене звання професор[5], а у 2000 році його було обрано академіком Академії правових наук України[2].

Займався підготовкою вчених-правознавців, був науковим керівником у 16 (за іншими даними — 12[6][5]) кандидатів юридичних наук і науковим консультантом у двох (за іншими даними, в одного[6][5]) докторів юридичних наук[4], очолював спеціалізовану вчену раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Був одним із засновників харківської школи конституціоналістів[1].

Ю. М. Тодика був автором та співавтором більш ніж 250 наукових праць, основними з яких були: «Повноважні органи народної влади» (1982), «Удосконалення діяльності Рад народних депутатів (організаційно-правові аспекти)», «Громадянство України» (1996), «Конституційне право України: галузь права, наука, навчальна дисципліна» (1998), «Конституційне право України» (співавтор підручника, 1999, 2002 і 2008[7]), «Основи конституційного ладу України» (1999), «Президент Україна: конституційно-правовий статус» (1999), «Конституція України: проблеми теорії і практики» (2000), «Конституція України — Основний Закон держави і суспільства», «Конституційні засади формування правової культури» (2001), «Громадянство України: конституційно-правовий аспект» (2002), «Тлумачення Конституції і законів України: теорія і практика» (2003), «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні» (2004)[5][8][2][1][6].

Займався науково-практичною діяльністю. Був одним з авторів законопроєктів «Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму» і «Про нормативно-правові акти», останній з яких став чинним законом[5]. Крім того, писав експертні висновки, що стосуються справ, які перебувають на розгляді Конституційного суду України[4].

Відомий український вчений-правознавець, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого В. Я. Тацій вважав Юрія Тодику «одним з найбільш відомих і талановитих представників вітчизняної юридичної науки», і відзначав, те що очолюваний ним навчальний заклад посідає провідні позиції серед українських вишів — заслуга таких вчених як Тодика[9].

Нагороди та пам'ять

[ред. | ред. код]

Юрій Миколайович Тодика мав наступні державні нагороди, звання та відзнаки[5]:

Після смерті Юрія Миколайовича, в пам'ять про нього, в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого щорічно проходить міжнародна наукова конференція «Тодиківські читання», в якій беруть участь представники України, Росії, Польщі, Білорусії, Молдови. Крім того, деякий час співорганізаторами конференції виступали юридичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова і юридичний факультет Білоруського державного університету[12][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Право України, 2002, с. 73.
  2. ↑ а б в г д е Горбатенко, 2004, с. 92.
  3. ↑ Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2014, с. 165—166.
  4. ↑ а б в г д е XII Тодиківські читання, 2019, с. 1.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2014, с. 166.
  6. ↑ а б в Кафедра конституційного права України, 2009, с. 187.
  7. ↑ Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. — Х. : Право, 2008. — С. 2. — 4000 прим. — ISBN 978-966-458-056-1.
  8. ↑ Тацій, 2015, с. 319.
  9. ↑ Тацій, 2015, с. 318.
  10. ↑ Указ Президента України (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України № 1456/2004. 09-13-2004. Процитовано 1 березня 2021.
  11. ↑ Указ Президента України (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України № 322/2001. 17-05-2001. Процитовано 1 березня 2021.
  12. ↑ Тацій, 2015, с. 317—320.

Література

[ред. | ред. код]
  • Юрію Миколайовичу Тодиці — 60 // Право України : журнал. — 2002. — № 2. — С. 73. — ISSN 0132-1331.
  • Відомий вітчизняний конституціоналіст Юрій Миколайович Тодика // Право України : журнал. — 2013. — № 8. — С. 347 — 349. — ISSN 0132-1331.
  • Горбатенко В. П. Тодика Юрій Миколайович //  / Ю. С. Шемшученко. — К. : «Юридична думка», 2004. — Т. 6. — С. 92. — ISBN 966-7492-06-0.
  • Кафедра конституційного права України // Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804 − 2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — С. 186—191. — ISBN 978-966-458-140-7.
  • Тодика Юрій Миколайович // Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого / редкол.: В. Я. Тацій (голова) та ін. — Х. : Право, 2014. — С. 165—166. — ISBN 978-966-458-700-3.
  • Тацій В. Я. Передмова (Верховенство права як основа сучасного конституціоналізму: VI Тодиківські читання) // Вибрані статті, виступи, інтерв'ю (2009—2014) / В. Я. Тацій ; упоряд.: О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш, В. І. Борисов  ; відп. за вип. О. В. Петришин. — Х. : Право, 2015. — С. 317—320. — 500 прим. — ISBN 978-966-458-725-6.
  • XII Тодиківські читання // Vivat lex! : газета Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. — 2019. — № 14 (388). — Число 15 (листопад). — С. 1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тодика_Юрій_Миколайович&oldid=40106916