Тодор Кантарджієв — Вікіпедія

Тодор Кантарджієв
болг. Тодор Димитров Кантарджиев
Народився	10 (22) лютого 1861 Самоков, Софійська область, Болгарія
Помер	25 січня 1945(1945-01-25) (83 роки) або 10 січня 1945(1945-01-10) (83 роки) Софія, Болгарія
Громадянство	Болгарія
Діяльність	військовий діяч
Галузь	військова служба[1]
Alma mater	Національний військовий університет Васила Левскі
Знання мов	болгарська[1]
Учасник	Сербсько-болгарська війна, Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна
Військове звання	генерал-лейтенант
Діти	Asen Kantardzhievd
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Тодор Кантарджієв (болг. Тодор Димитров Кантарджиев); нар. 10 лютого 1861, Самоков, Османська імперія — пом. 25 грудня 1945, Софія — болгарський військовий діяч, генерал-лейтенант.

Народився 10 лютого 1861 в Самокові, в 1884 отримав військову освіту, брав участь у Сербсько-болгарській війні (1885), під час Першої Балканської війни командував піхотною бригадою, відзначився в битві при Чаталджі. Під час Другої Балканської війни брав участь в боях в районі Струмиці. У 1914 отримав звання генерал-майора.

З вступом Болгарії в Першу світову війну Кантарджієв призначений начальником тилової служби 3-ї армії. У серпні 1916 призначений командувачем дивізією на румунському фронті. Особливо відзначився в битві при Добричі та при форсуванні Дунаю.

Син генерала Кантарджієва — професор Асен Кантарджієв — засновник і лідер ультранаціоналістичної організації Союз ратників за прогрес Болгарії.

• Орден «За хоробрість» III і IV ступеня
• Орден «Святий Олександр» III і IV ступеня
• Орден «За військові заслуги»
• Орден «За Військові Заслуги» (Османська імперія)

• Биография Тодора Кантарджиева на сайте bgsoldier.eamci.bg

1. ↑ ^{а б} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863