Толпиго Кирило Борисович — Вікіпедія

Толпиго Кирило Борисович
Народився	3 травня 1916(1916-05-03) Київ, Російська імперія
Помер	13 травня 1994(1994-05-13) (78 років) Донецьк, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	фізик
Alma mater	Фізико-математичний факультет Київського університетуd
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України ДонНУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	НАНУ
Нагороди

Кири́ло Бори́сович Толпи́го (3 травня 1916, Київ — 13 травня 1994) — український фізик, родом з Києва, член-кореспондент АН України (з 1965) ^[1].

Закінчив фізико-математичний факультет Київського університету (1939), після чого вступив до аспірантури Інституту фізики АН УРСР. Того ж року призваний в армію рядовим. У березні 1945 р. демобілізувався, поновився в аспірантурі. Захистив у 1949 році кандидатську дисертацію. З 1948 р. по 1959 р. працював старшим науковим співробітником Інституту фізики АН УРСР. З 1946 р. по 1959 р. викладав також у Київському університеті. З 1960 р. по 1966 р. завідувач кафедри теоретичної фізики фізичного факультету Київського університету, а також старший науковий співробітник в Інституті напівпровідників АН УРСР. У 1962 р. здобув докторський ступінь без захисту дисертації, за сукупністю праць. Професор з 1963 р. Від 1966 р. до 1988 р. завідував теоретичним відділом Донецького фізико-технічного інституту АН УРСР. З 1988 р. по 1994 р. — головний науковий співробітник цього інституту. У 1967 р. заснував кафедру теоретичної фізики на фізичному факультеті Донецького університету. Багато років працював професором цієї кафедри.^[2]

Автор понад 300 праць з теорії твердого тіла, зокрема з динамічної теорії коливань кристалічних ґраток, теорії зонних і локальних станів електронів у кристалах, поляронів і екситонів, теорії кінетичних явищ у напівпровідниках тощо. Уперше, в 1950 р., знайшов сумісні становища фотонів і оптичних фононів у кристалах, які були пізніше іменовані поляритонами.

Під його керівництвом була розвинута теорія коливань кристалічних ґраток з урахуванням деформації йонів, розраховані пружні, теплові, електричні і оптичні властивості кристалів. Для студентів читав ряд спецкурсів з теоретичної фізики, вів загальний курс термодинаміки і статистичної фізики.

К. Б. Толпиго залишив активно-працюючу школу фізиків-теоретиків. Серед його учнів 40 кандидатів наук й 12 докторів наук.

• Термодинамика и статистическая физика. — К., 1966. (рос.)

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.

• Толпиго Кирило Борисович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Досьє НАН України
• Толпиго Кирило Борисович // Кафедра теоретичної фізики, Фізичний факультет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
• Видатний фізик-теоретик, педагог. До 100-річчя від дня народження К. Толпиго (1916–1994) // Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С.111-113.
• Ю.Г. Пашкевич, С.К. Толпыго. Кирилл Борисович Толпыго (1916–1994) К столетию со дня рождения. Low Temperature Physics/Физика низких температур, 2016, т. 42, No 5, с. 415 - 416.

Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.