Томіленко Сергій Антонович — Вікіпедія

Сергій Антонович Томіленко
Сергій Томіленко під час презентації книги Валерія Макеєва «100 днів полону, або позивний «911» у Тернополі (2.03.2016)
Народився18 березня 1976(1976-03-18) (48 років)
м. Черкаси
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Київ
Діяльністьжурналістика
Alma materЧеркаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Знання мовукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
ПосадаГолова Національної спілки журналістів України (з квітня 2017 р.)
Нагороди
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Сергі́й Анто́нович Томі́ленко (нар. 18 березня 1976, м. Черкаси) — український журналіст, редактор, громадський діяч. Заслужений журналіст України. Голова Національної спілки журналістів України (з 2017).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Черкасах у робітничій сім'ї. Закінчив фізико-математичний факультет Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького з відзнакою (червоний диплом). Випускник Школи сучасної журналістики (IREX ProMedia Україна, 1998) і Української школи політичних студій (проєкт Ради Європи, 2007). Учасник навчальних професійних програм: вивчав роботу місцевих медіа в США (2000), Бельгії та Нідерландах (2000), Китаї (2003), Грузії (2005). Працював на посаді доцента кафедри журналістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького[1].

На журналістській роботі з 1995 року — кореспондент, редактор відділу, заступник головного редактора обласної газети «Молодь Черкащини». Головний редактор обласної соціально-економічної газети «Нова Доба» (1998—2010). Засновник і керівник проєкту Procherk.info.

Має кваліфікацію тренера з практичної журналістики — випускник програми IREX U-Media «Тренінг для тренерів». Проводить власні семінари й тренінги з практичної журналістики для регіональних журналістів[2].

У травні 2012 року призначений на посаду першого секретаря Національної спілки журналістів України. З березня 2014-го, відповідно до Статуту НСЖУ, виконував обов'язки голови Спілки у зв'язку з призначенням Олега Наливайка головою Держкомтелерадіо України.

20 квітня 2017 року з'їздом журналістів обраний на посаду голови Національної спілки журналістів України.[3]

Сергій Томіленко (2014)

Творчість

[ред. | ред. код]

Має публікації в періодиці, альманахах, збірниках публіцистики.

Один з авторів-упорядників друкованих видань:

  • Журналісти Черкащини (1954—2004): Бібліографічний довідник / Авт.-упоряд. Сергій Антонович Томіленко, Григорій Володимирович Суховершко. — Черкаси: БРАМА, 2003. — 256 с. ISBN 966-8021-66-5
  • «Етична журналістика: короткий посібник за матеріалами тренінгів „Вивчення стандартів журналістської етики“». — Черкаси: Медіапрофесіонал, 2007. — 56 с.
  • «Механізми захисту журналістів, які проводять розслідування: короткий посібник за матеріалами дискусій, проведених у регіональних медіаклубах». — Черкаси: Медіапрофесіонал, 2007. — 52 с.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член Національної спілки журналістів з 1999 року. У 2006—2017 роках — голова Черкаської обласної організації НСЖУ.

Член правління НСЖУ. Член громадської ради при Держкомтелерадіо України (з 2012)[4] і член колегії Держкомтелерадіо.

Від 2013 року — постійний представник від НСЖУ при Комісії з журналістської етики.

Член Черкаської обласної народної ради[5].

Голова редакційної ради журналу «Журналіст України» (2017—2018)[6], який з 2019-го став неперіодичним виданням.

У 2017—2018 роках спільно з колегами неодноразово виступав на підтримку ув'язнених в РФ українського режисера Олега Сенцова, журналіста Романа Сущенка та інших політв'язнів країни-агресора[7].

У травні 2019 року обраний членом виконкому Європейської федерації журналістів[8]. Учасник міжнародних конференцій з питань журналістики, інформаційної діяльності. Повторно обраний членом виконкому ЄФЖ у червні 2023 року.

Від листопада 2019 року член консультативно-дорадчого органу при Президентові України — Ради з питань свободи слова та захисту журналістів[9].

Член журі творчого конкурсу НСЖУ «Інформаційна передова-2022» в номінації «Краща журналістська робота»[10].

Член Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова (з 2024)[11].

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кафедра журналістики, реклами та PR-технологій. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2015.
  2. Сайт ВГО «Демократична дія». Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  3. Головою НСЖУ обрано Томіленка /Укрінформ, 20.04.2017/. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  4. Перший секретар НСЖУ ввійшов до складу громадської ради при Держкомтелерадіо. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2015.
  5. Нова Доба. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2015.
  6. Затверджено оновлений склад редакційної ради спілчанського журналу, Сайт НСЖУ, 6 жовтня 2017, архів оригіналу за 6 жовтня 2017, процитовано 6 жовтня 2017
  7. Друзі й колеги Олега Сенцова звернулися із закликом підтримати вимоги політв'язня Кремля [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] // НСЖУ, 18.05.2018
  8. Україна вперше увійшла до керівництва Європейської федерації журналістів, Укрінформ, 10 травня 2019, архів оригіналу за 13 травня 2019, процитовано 13 травня 2019
  9. Указ Президента України від 6 листопада 2015 року № 808/2019 «Про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів»
  10. Затверджено склад журі Творчого конкурсу НСЖУ «Інформаційна передова-2022». Процитовано 14 листопада 2022.
  11. Список членів Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2024. Процитовано 20 березня 2024.
  12. Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Журналісти Черкащини (1954—2004). — Черкаси: БРАМА. Видавець Вовчок О. Ю., 2003.
  • Почесні імена України — еліта держави. Том V. — К.: Видавництво «Логос Україна», 2019. — 344 с. — С. 74. — ISBN 978-966-2457-25-4
  • Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького на шпальтах провідних газет Черкащини 1992—2020 рр.: матеріали прес-моніторингу / авт.-упоряд. Г. М. Голиш, О. В. Ільченко. — Черкаси: «Вертикаль», видавець ФОП Кандич С. Г., 2021. — 404 с. — С. 369—370. — ISBN 978-617-7957-07-1

Посилання

[ред. | ред. код]