Торгово-промислова палата України — Вікіпедія

Торго́во-промисло́ва пала́та України (ТПП України) — торгово-промислова палата, недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. ТПП України є членом Міжнародної торгової палати і Всесвітньої федерації палат, Асоціації торгово-промислових палат Європи. Президент Торгово-промислової палати України — Геннадій Чижиков.

12 лютого 1912 року в залі урочистих засідань Київського комерційного інституту відбулися установчі збори Південно-Західного відділення Російської Експортної Палати, вплив якого поширювався спочатку на Київську, Подільську і Волинську губернії. З цього часу починається розвиток палатівського руху в Україні у XX столітті. Першим головою правління Відділення палати став професор М. В. Довнар-Запольський.

Знаменно, що після періоду соціальних потрясінь і громадянської війни однією з перших дореволюційних організацій стала відроджена Експортна палата як недержавний, незалежний орган.

В Україні відділення Російсько-Східної палати розпочало функціонувати у Харкові 1924 року. А через рік за ініціативою уряду замість нього була створена Українсько-Східна торгова палата.

Зміни в економіці і політиці колишнього СРСР тим чи іншім чином впливали на статус палат, які формально залишались незалежними. При цьому палатівський рух розгортався, охоплюючи системою відділень, бюро, фірм «Зовнішсервіс» усі регіони України.

Торгово-промислова палата України створена у 1972 році на базі відділення ТПП СРСР. А в якості Палати незалежної України вона почала активно розвиватися з 1992 року. 2 грудня 1997 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Сьогодні членами Торгово-промислової палати України виступають 8 тисяч суб'єктів господарської діяльності. При ТПП також діють Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія^[1].

До регіональної структури торгово-промислових палат входять центральна ТПП України та 25 регіональних ТПП:

• Вінницька торгово-промислова палата^[2];
• Волинська торгово-промислова палата^[3];
• Дніпропетровська торгово-промислова палата^[4];
• Донецька торгово-промислова палата^[5] (знаходиться в Краматорську);
• Запорізька торгово-промислова палата^[6]
• Житомирська торгово-промислова палата
• Закарпатська торгово-промислова палата^[7]
• Івано-Франківська торгово-промислова палата^[8]
• Київська торгово-промислова палата^[9]
• Київська обласна торгово-промислова палата^[10]
• Кіровоградська торгово-промислова палата^[11]
• Луганська торгово-промислова палата^[12] (знаходиться в Сєвєродонецьку)
• Львівська торгово-промислова палата^[13]
• Миколаївська торгово-промислова палата^[14]
• Одеська торгово-промислова палата^[15]
• Полтавська торгово-промислова палата^[16]
• Рівненська торгово-промислова палата^[17]
• Сумська торгово-промислова палата^[18]
• Тернопільська торгово-промислова палата^[19]
• Харківська торгово-промислова палата^[20]
• Херсонська торгово-промислова палата^[21]
• Хмельницька торгово-промислова палата^[22]
• Черкаська торгово-промислова палата^[23]
• Чернівецька торгово-промислова палата^[24]
• Чернігівська торгово-промислова палата^[25]

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, що діють на території українських областей, міста Києва а також через створення нею підприємств та інших організацій, які вона об'єднує, і діяльність яких координує.

Торгово-промислова палата України і регіональні палати уповноважені Урядом України видавати сертифікати про походження товарів, надають послуги, пов'язані з оформленням зазначених сертифікатів.

Палата засвідчує Обставини непереборної сили (Форс-мажор), а також торгові і портові звичаї, прийняті в Україні.

ТПП України веде Недержавний реєстр вітчизняних підприємств, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів в підприємницькій діяльності в Україні і за її межами. Реєстраційне посвідчення, видане Палатою, підтверджує стабільний фінансовий стан підприємства, дає гарантію їх партнерам в тому, що такі підприємства мають довіру.

При ТПП України діє Міжнародний комерційний арбітражний суд, який отримав широке визнання у світі.

При Палаті функціонують галузеві комітети підприємців, які проводять незалежну експертизу нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку і зовнішньо-економічну діяльність, а також з інших питань, що мають відношення до прав і інтересів підприємців; готують від імені членів Палати пропозиції органам державної влади по їх удосконаленню.

ТПП України є членом Міжнародної торгової палати і Всесвітньої федерації торгових палат, Асоціації Торгово-промислових палат Європи, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва, Асоціацій ТПП Центральної Європейської Ініціативи.

ТПП України підтримує договірні партнерські зв'язки з аналогічними національними і регіональними структурами близько 80 країн світу.

З метою сприяння розвитку міжнародних економічних зв'язків ТПП України створює із своїми закордонними партнерами спільні дорадчі органи — ділові ради.

• О. М. Григоров. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України // Українська дипломатична енциклопедія: у 2-х томах / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — Київ : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні»

• Офіційний сайт Торгово-промислової палати України
• Сторінка Торгово-промислової палати України / Ukrainian CCI // Facebook
• Торгово-промислова палата України // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.