Точка повороту головної послідовності — Вікіпедія

Точка повороту головної послідовності — точка на діаграма Герцшпрунга — Рассела кулястого або розсіяного скупчення, в якій розташована найблакитніша (найгарячіша, наймасивніша) зоря головної послідовності цього скупчення^[1]. Зорі, що лежать нижче цієї точки, все ще спалюють водень у своїх ядрах і тому лежать на головній послідовності. Зорі більшої маси еволюціонують швидше, вони вже вичерпали запаси водню в своїх ядрах і зійшли з головної послідовності у бік холодніших субгігантів і гігантів. Із плином часу все легші зорі вичерпують водень в ядрі, і точка повороту зсувається все нижче. Оскільки скупчення складаються із зір одного віку, положення точки повороту дозволяє визначити вік скупчення. У змішаних зоряних популяціях із неперервним зореутворенням (таких, як диск Галактики в околицях Сонця) точка повороту не спостерігається.

• Peter Schneider. Extragalactic Astronomy and Cosmology. An Introduction. — 2. — Springer, 2015. — P. 50. — ISBN 978-3-642-54082-0. — DOI:10.1007/978-3-642-54083-7.