French
DeutschТрактомирська волость — Вікіпедія
| Трактомирська волость | ||||
| Центр | Трактомирова | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 149 (1886) | |||
| Населення | 6628 осіб (1886) | |||
| Густота | 42.9 осіб / км² | |||
Трактомирська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Трактомирова.
1914 року волосний центр переміщено до містечка Ходорів й волость перейменовано на Ходорівську.
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 6628 осіб (3306 чоловічої статі та 3322 — жіночої), 998 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5917 | 3433 |
| Приватної власності | 8055 | 3552 |
| Іншої власності | 177 | 153 |
| Загалом | 14149 | 7138 |
Основні поселення волості:
- Трактомирова — колишнє власницьке містечко при річці Дніпро, 690 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
- Великий Букрин — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 608 осіб, 95 дворів, постоялий будинок.
- Григорівка — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 1158 осіб, 208 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, винокурний завод.
- Колесище — колишнє власницьке село, 660 осіб, 87 дворів, постоялий будинок.
- Малий Букрин — колишнє власницьке село, 726 осіб, 103 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Ромашки — колишнє власницьке село, 705 осіб, 125 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Ходорів — колишнє власницьке містечко при річці Дніпро, 771 особа, 126 дворів, православна церква, синагога, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Каленик Гнатович Семенченко[2],[3],[4];
- 1902—1913 роках — Мокій Мартинович Синенко-Саланенко[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Trechtymirów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 453. (пол.)
- Trechtymirów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 662. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто | _(1852).png) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Богуславська • Великоприцьківська • Вільховецька • Зеленківська • Ісайківська • Козинська • Корнилівська • Корсунська • Курилівська • Медвинська • Піївська • Потапецька (Македонська) • Потоцька • Пустовойтівська • Пшеничківська • Степанська • Таганчеська • Таращанська (Селищанська) • Трактомирська (Ходорківська) • Шендерівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Біївці • Бобриця • Бровахи • Великий Ржавець (Полствин) • Великі Прицьки • Виграїв • Вільховець • Григорівка • Грищинці • Дацьки • Зеленьки • Демівщина • Дибинці • Ємчиха • Ісайки • Карапиші • Квітки • Корнилівка • Маслівка • Миронівка • Михайлівка • Москаленки • Петрушки • Пії • Потоки • Пустовойти • Пшеничники • Росава • Сахнівка • Селище • Сидорівка • Синиця • Сотники • Степанці • Сухини • Тараща • Юхни • Шандра • Яблунів • Янівка | |
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці 1880-х рр. | ||