Трамвай «Бажання» (фільм, 1951) — Вікіпедія
Трамвай «Бажання» | |
---|---|
англ. A Streetcar Named Desire | |
Жанр | драма |
Режисер | Еліа Казан |
Продюсер | Чарльз К. Фельдман |
Сценарист | Теннесі Вільямс (п'єса) Оскар Сол |
На основі | Трамвай "Бажання" |
У головних ролях | Вів'єн Лі Марлон Брандо |
Оператор | Гарі Стредлінг-старший |
Композитор | Алекс Норт |
Художник | Річард Дей |
Кінокомпанія | Warner Brothers і Warner Bros. Pictures[d] |
Дистриб'ютор | Warner Brothers і Netflix |
Тривалість | 120 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1951 |
Кошторис | 1 800 000 $[1] |
Касові збори | 8 000 000 $[1] |
IMDb | ID 0044081 |
Трамвай «Бажання» у Вікісховищі |
«Трамвай „Бажання“» (англ. A Streetcar Named Desire) — художній фільм 1951 року, знятий режисером Еліа Казаном за однойменною п'єсою відомого американського драматурга Теннессі Вільямса.
Фільм належить до найкращих зразків голлівудської класики, поєднуючи епічну манеру повоєнного американського кіно з чудовими акторськими роботами.
Після довгої розлуки в гості до сестри Стели приїжджає Бланш Дюбуа (Вів'єн Лі), ще досі приваблива своєю в'янучою красою «тонка» натура з нальотом аристократизму. Її одразу ж шокує галаслива обстановка перенаселеного передмістя Нового Орлеану, де мешкає сестра зі своїм чоловіком Стенлі Ковальські (Марлон Брандо). Саме між Бланш та Стенлі, брутальним та прямолінійним пролетарем, вихідцем з Польщі, розгортається основний конфлікт стрічки.
- Вів'єн Лі — Бланш Дюбуа
- Марлон Брандо — Стенлі Ковальські
- Кім Гантер — Стелла Ковальскі
- Карл Молден — Гарольд Мітчел (Мітч)
- Пег Гіліас — Юніс Габбел
- Руді Бонд — Стів Габбел
- Нік Денніс — Пабло Гонсалес
- Річард Геррик
- Мікі Кун — моряк
- A Streetcar Named Desire на сайті IMDb (англ.)
Це незавершена стаття про американський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б The Numbers — 1997.