Транспортування — Вікіпедія

Транспортування англ. transportation — процес переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше. В логістиці транспортування розглядається, як процес переміщення людей та вантажів, або перевезення. Розглядають транспортування технологічне (внутрішнє) та зовнішнє. Також для опису процесу переміщення вживають термін перевезення.

Внутрішнє переміщення товарів здійснюється в процесі виробництва та складування, як правило, в межах одного виробничого майданчика на незначні відстані. Зовнішнє здійснюється при перевезенні, як правило, на далекі відстані між різними суб'єктами господарювання, або між віддаленими підрозділами одного підприємства.

Організація перевезення є важливою функцією. Існує декілька підходів до організації перевезень. Серед них можемо назвати два основних: децентралізоване та централізоване транспортування:

• За децентралізованого перевезення кожен підрозділ компанії самостійно, без узгодження й координації з іншими займається переміщенням необхідних вантажів.
• За централізованого перевезення, тільки вповноважений транспортний підрозділ має право здійснювати операції з перевезень. Інші підрозділи компанії виставляють замовлення до перевезення.

Транспортування може здійснюватись різними видами транспорту:

• Автомобільним транспортом
• Залізничним транспортом
• Морським транспортом
• Річковим транспортом
• Повітряним транспортом
• Трубопровідним транспортом

У процесі прийняття рішення про перевезення найманим чи власним транспортом оцінюється таке:

• загальні витрати;
• рівень контролю;
• рівень сервісу;
• гнучкість

Після вибору виду транспорту й перевізника встановлюється процедура оцінки якості транспортних послуг, яка містить:

• аналіз витрат;
• облік пошкоджень продукції;
• оцінка своєчасності доставлення;
• інші фактори

В автомобільних перевезеннях важливу роль відіграють транспортно-експедиційні компанії.

Міжнародні перевезення здійснюються відповідно до Митної конвенції про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП.