Тривалість гри (футбол) — Вікіпедія

Правило 7 футбольних правил регламентує тривалість футбольного матчу.

Футбольний матч складається з двох рівних таймів по 45 хвилин із 15-хвилинною перервою між ними.

За домовленістю тривалість тайму може бути змінена. Проте домовленості потрібно досягти до початку матчу, і ця домовленість не повинна суперечити правилам змагання.

Перерва між таймами не перевищує 15 хвилин і указується у регламенті змагань.

У кінці кожного тайму головний суддя додає до основного часу тайму час, вирішиний групою суддівського комітету матчу. Заявлена тривалість доданого часу повідомляється резервним арбітром і складає ціле число хвилин. Не існує строгих правил про розрахунок тривалості: арбітр призначає її «на око» і може на свій розсуд продовжити гру — наприклад, у випадку затримок протягом доданого часу.

На проведення пенальті, призначеного у кінці тайму, виділяється додатковий час.

Матчі, що не були дограні до кінця, переграються заново або дограються — це вирішується згідно з регламентом змагань.

1 липня 2023 року вступили у силу декілька нових правил. Тепер час, витрачений командами на святкування, буде враховуватися суддями при визначенні тривалості компенсованого часу.^[1]

Регламент змагань може потребувати додаткового часу для вирішення нічиїх. Див. Визначення взяття воріт (футбол).

Цей неофіційний термін не має чіткого визначення і звичайно означає весь час гри, що пройшов до останнього на даний момент відрізку «доданого» часу — будь то доданий час тайму чи час, доданий для вирішення нічиї.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Липень 2024)