Троубридж — Вікіпедія
Троубридж англ. Trowbridge | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
51°19′12″ пн. ш. 2°12′25″ зх. д. / 51.32° пн. ш. 2.207° зх. д. | ||||
Країна | Велика Британія | |||
Адмінодиниця | Вілтшир[d] | |||
Столиця для | Вілтшир (церемоніальне графство Англії) | |||
Населення | 33 108 осіб (2011)[1], 37 647 осіб (2021)[2] | |||
Висота НРМ | 58 м[3] | |||
Міста-побратими | Ельблонг[4], Лер[4], Шарантон-ле-Пон, Уджда[4] | |||
Телефонний код | (+44) 01225 | |||
Часовий пояс | UTC+0 | |||
GeoNames | 2635427 | |||
OSM | r3404353 ·R | |||
Поштові індекси | BA14 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | trowbridge.gov.uk | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Троубридж у Вікісховищі |
Троубридж (англ. Trowbridge [ˈtroʊbrɪdʒ] TROH-brij) — місто графства Вілтшир в Англії; розташоване на річці Бісс на заході графства, недалеко від кордону з Сомерсетом. Місто розташоване за 8 миль(13 км) на південний схід від Бата, за 31 милю (50 км) на південний захід від Свіндона і за 20 миль (32 км) на південний схід від Бристоля. У 2021 році в місті проживали 37 169 людей.
Канал Кеннет-Ейвон розташований на північ від Троубриджа, яке довгий час було ринковим містом, відіграв важливу роль у розвитку міста, оскільки дозволив транспортувати вугілля з Сомерсетського вугільного поля; завдяки цьому з'явилось парове виробництво на вовняних фабриках. Місто було провідним виробником сучасного одягу та ковдр у південно-західній Англії наприкінці 18-го та початку 19-го століть, до того часу воно носило прізвисько «Манчестер Заходу».[5]
Походження назви Троубридж невідоме; одне джерело стверджує, що назва походить від «Дерев'яний міст», вказуючи на перший міст через річку Бісс[6][7] тоді як інше стверджує, що це міст через Троул.[8] На карті Вілтшира, яку розробив Джон Спід (1611 р.) назва пишеться Трубридж.
У Троубриджі є багато архітектурних пам'яток, зокрема багато старих будівель, пов'язаних із текстильною промисловістю, і заповідна зона Ньютаун, охоронна зона до якої належать здебільшого вікторіанські будинки. У місті є шість будинків, які внесені до списку пам'яток I ступеня, а саме церква Святого Джеймса, будинок Лавміда на вулиці Раундстоун і будинки № 46, № 64, № 68 і № 70 на вулиці Фор. Останній часто називають Парадний будинок.[9]
Ратуша Троубриджа розташована на вулиці Маркет, навпроти входу на нині пішохідну вулицю Фор. Цю триповерхову будівлю з годинниковою вежею в італійському стилі подарував мешканцям міста місцевий мельник сер Вільям Роджер Браун у 1889 році на святкуванні золотого ювілею королеви Вікторії.[10] Будівля була резиденцією місцевого уряду до 1974 року, потім в ній розміщувалися магістратські суди до 2003 року[11] Зараз його використовують для виставок і громадських заходів.[12]
- ↑ http://neighbourhood.statistics.gov.uk/dissemination/LeadKeyFigures.do?a=7&b=11129869&c=Trowbridge&d=16&e=13&g=6476620&i=1001x1003x1004&m=0&r=1&s=1433507764331&enc=1
- ↑ Parish Profiles // 2021 United Kingdom census — Office for National Statistics.
- ↑ http://www.fallingrain.com/world/UK/P8/Trowbridge.html
- ↑ а б в https://web.archive.org/web/20230608100813/https://www.trowbridge.gov.uk/discover-trowbridge/
- ↑ Trowbridge. Wiltshire Council. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Town Official Guide, Trowbridge Town Council, 2008
- ↑ Origins of the name Trowbridge: Strum.co.uk website.
- ↑ Lewis, Harold (1978). The Church Rambler, Volume 2. Hamilton, Adams & Co. с. 199—226.
- ↑ Baker, John (7 червня 2022). Leo the Jubilee Lion launched outside historic house. Wiltshire Times (англ.). Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ Victoria County History: Wiltshire: Vol 7 pp125-171 - Parishes: Trowbridge. British History Online. University of London. 1953. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Magistrates' courts to close. BBC. 10 червня 2003. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Town Hall Arts. Trowbridge Arts. Архів оригіналу за 20 October 2019.