Тріангуляція (геодезія) — Вікіпедія

Тріангуля́ція — один з головних методів створення мережі опорних геодезичних пунктів. Полягає в побудові рядів або мереж з прилеглих один до одного трикутників та визначенні розташування їх вершин у вибраній системі координат. Це основний метод створення державних планових геодезичних мереж. Кути вимірюють теодолітами, довжину базисної сторони — мірним дротом чи далекоміром. Тріангуляцію поділяють на чотири класи точності.

Розвиток сучасних GPS-технологій практично витіснив тріангуляцію як метод побудови знімальних геодезичних мереж.

• Трилатерація
• Полігонометрія
• Фототріангуляція
• Спосіб трикутників (картографія, маркшейдерія)

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

• Базисна сітка; Тріангуляція // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 27; 195. — ISBN 978-966-7407-83-4.

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.