Тукали — Вікіпедія

село Тукали
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Оболонська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA53020150200034770
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	332
Поштовий індекс	38231
Телефонний код	+380 5341
Географічні дані
Географічні координати	49°40′7″ пн. ш. 32°47′25″ сх. д. / 49.66861° пн. ш. 32.79028° сх. д. / 49.66861; 32.79028
Середня висота над рівнем моря	84 м
Місцева влада
Адреса ради	38230, Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Оболонь
Карта
Тукали
Тукали
Мапа

Тукали́ — село в Україні, в Оболонській сільській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 332 особи. Орган місцевого самоврядування — Оболонська сільська рада. Село представляють у Оболонській сільській раді 2 депутати.

Село знаходиться за 1,5 км от села Горошине. Біля села протікає один із рукавів р. Сула через болота, впадаючи в притоку сули р. Борис. Навколо Тукалів завжди знаходилися велика кількість озер і боліт, кількість яких з кожним роком зменшується. На відстані 8 км знаходиться затока Кременчуцького водосховища (води р. Дніпра та Сули). Також біля села розташований заказник Тукалівські болота, Граківські солонці, Нижньосульський національний парк. Місцеві мисливці вирішили утворити своє мисливське господарство «Сапсан-Семенівка».

У Тукалівському болоті і до самої Гаївки досить велика популяція дикого кабана, адже тут сприятлива для нього болотиста місцевість. Також існує велике нерестилище риб. Тут проживають значна кількість куріпок, диких зайців, козуль, лисиць, лисок, лалеки і інших тварин. Також в останні роки активно з'явилися лебеді. У селі активно розвивається бджільництво, хоча в останні роки через використання пистецидів галузь зазнає збитків. На болотах чато зустрічається біле латаття. Рослинний світ дуже різноманітний: присутні як великі галявини, так і значні площі очерету і гаїв. Пейзажі дуже радують око і нікого не залишать рівнодушним.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Заснування села припадає на другу половину 17 століття. Оскільки більшість козаків у вільний від військових походів час займалися торгівлею, ремеслами та сільським господарством землі навколо сотенного містечка Горошина користувалися попитом в силу наявності родючих ґрунтів, а також вдалого розташування неподалік великої річки Сули та її менших притоків. Назва походить від козацького роду Тукалів, що з покоління у покоління починаючи відлік з часів Хмельниччини були козаками Сотні Горошинської Лубенського полку.

Ставши старим козак Григорій Тукало купує землі поблизу містечка Горошина і закладає на них свій родовий хутір Тукали. Згодом на хуторі, очевидно за згодою його власників, стали оселятися і інші менш заможні козаки і селяни. Відповідно до сповідних розписів Церкви Святого Пророка Захарії^[2] містечка Горошина за 1784 рік до козаків Горошинської сотні були записані Іван Григорійович Тукало 57 років і Лев Григорійович Тукало 74 років. Хутір Тукали не мав своєї церкви тому для сповіді козаки їздили до містечка Горошина.

Після поширення російського впливу на території Гетьманщини у середині 18 століття Російська імперія використовувала місцевих козаків задля ведення загарбницьких воєн, зокрема російсько-турецькій війні 1787—1791 років, в якій українські козаки внесли значний вклад у перемогу військ російської імперії під час штурму Очакова, Ізмаїла, Кінбурна. Українські козаки з Горошинської сотні брали участь і у Перському поході 1796—1797 років в якому російська корона наказала козакам лишитися ще на 5 років задля «усмірєнія бунтов» місцевого населення.

Слід зазначити, що місцеві козаки добре вміли воювати, а тому навіть у 1859 році у джерелах хутір Тукали записаний, як козацький. Багато жителів села воювали на фронтах Першої світової і Другої світової війн. Учасниками Першої світової війни були: 1.Тукало Іван — ст. унтер офіцер, 16 фінляндський стрілецький полк, поранений;2.Тукало Василь Миколайович — рядовий, 5-й піхотний Калузький полк, вбитий; 3.Тукало Іван Іванович, рядовий, 5-й піхотний Калузький полк, зник безвісті; 4.Тукало Михайло — рядовий, 36-й піхотний Орловський полк, поранений/контужений; 5.Тукало Іван Олексійович — 36-й Орловський піхотний полк, поранений/контужений;6.Тукало Прокіп Микитович — рядовий, 147-й Самарський полк, поранений/контужений; 7.Тукало Петро — 1894 р.н., 147-й Самарський піхотний полк.

Учасники Другої світової війни: 1.Тукало Іван Васильович — 1912 р.н., рядовий, нагороджений орденом червоної зірки; 2.Тукало Микола Іванович — 1913 р.н; 3.Тукало Іван Петрович — 1909 р.н; 4.Тукало Василь Іванович — 1919 р.н., мол. сержант, військова частина — 223 гап, зник безвісті; 5.Тукало Михайло Васильович — 1910 р.н., зник безвісті у 1943 році,; 6. Тукало Григорій Миколайович — мол. сержант, 1921 р.н., нагороджений медаллю за відвагу і орденом червоної зірки; 7.Тукало Антон Васильович — 1925 р.н., сержант адміністративної служби, нагороджений медаллю за бойові заслуги; 8. Тукало Григорій Митрофанович — 1926 р.н., червоноармієць, 285 сд, вбитий 24.07.1944 року.

1. Тукало Надія Петрівна — 1909 р.н., Заарештована 27.03.1929 р., Засуджена Особливою нарадою при Колегії ОДПУ 01.10.1929 р. за ст. ст. 58-1, 58-11 КК РРФСР до 3 років заслання у Північний край, Реабілітована Полтавською обласною прокуратурою 29.11.1989 р;

2. Тукало Іван Матвійович — 1872 р.н., українець, Заарештований 07.07.1938 р., Засуджений Полтавським облсудом 21.06.1939 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Верховним Судом УРСР 17.11.1939 р. вирок змінено на 1,5 року ув'язнення., Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 08.07.1994 р.

3. Буринська Ольга Іванівна — 1884 року народження, національність: українка, місце народження: Полтавська обл. с. Тукали Семенівського р-ну, останнє місце проживання: с. Тукали, останнє місце роботи: З 1904 по 1919 рр. перебувала в Красногорівському жіночому монастирі, вела одноосібне господарство, Заарештована 26 червня 1941 р., Засуджена Полтавським обласним судом 13 серпня 1941 р. за ст.54-10 ч.1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років.

4. Головко Петро Павлович — 1891 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Тукали Семенівського р-ну, національність: українець, Заарештований 6 листопада 1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 4-5 грудня 1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.

Справи на репресованих односельців зберігаються у архіві УСБУ у Полтавській області, бажаючим ознайомитися з архівними кримінальними справами досить написати звернення до УСБУ у Полтавській області.

Село перенесло штучно створений більшовиками голод 1932—1933 років, а також хвилю голоду після Другої світової війни. У післявоєнні роки село відбудували компактно. У Тукалах здавна існує назва частин села серед місцевого населення (Гора, Лені, Нагайники, П'ятихатки). Село Тукали є одним з тих старих козацьких хуторів, яке не дивлячись на страшні події 19 і 20 сторіч й досі існує.

Головним заняттям є сільське господарство, яке приносить значні кошти в держбюджет. У 2013 році була закрита Тукалівська середня школа, незважаючи на протест місцевих мешканців. Клуб був перенесений у приміщення школи, де кожен рік проводиться тенісний турнір, започаткований фермерським господарством «Тукалівське».

• Погода в селі Тукали [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.