Туманський Федір Осипович — Вікіпедія
Туманський Федір Осипович | |
---|---|
Народився | 1757[1] Родіонівка, Ямпільський район, Україна |
Помер | грудень 1810[1] або 1805[2] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | письменник, перекладач |
Знання мов | російська |
Батько | Туманський Осип Григорович[d] |
Федір Осипович (Йосипович, в деяких джерелах помилково Васильович — див. нижче) Туманський (1757(?), село Родіонівка Глухівського повіту Чернігівської губернії — грудень 1810 року) — історик, етнограф, письменник, перекладач і громадський діяч, вихованець Кенігсберзького університету, член Королівського Пруського Німецького Товариства. Дійсний член Російської академії.
Походив із сім'ї козацької старшини.
- Батько: Осип Григорович (1732—1799) — голова Новгород-Сіверської кримінальної палати.
- Мати: Параска Романівна Янова (Яненко) — донька бунчукового товариша.
- Дядько: Василь Григорович — новгород-сіверський віце-губернатор.
Н. Ю. Алексєєва[3] у своїй досить докладній статті про Туманського окремо зазначила, що в ряді видань (наприклад, в енциклопедії Брокгауза і Ефрона)[4] Туманський помилково названий Васильовичем, що призводить до плутанини з його двоюрідним братом Федором Васильовичем Туманским (1765—1810?)[5].
- Дядько: І. Г.. Туманський.
Народився на Глухівщині. Його батько, Осип (Йосип) Григорович, представник роду Туманських, займався чиновництвом розпочавши кар'єру з ГВК[6], мати Параскева Романівна Янова (Яненко) була дочкою бунчукового товариша Романа Янова.
У 1774 році, відразу після закінчення Кенігсберзького університету, вступив на службу. У 1779 році обіймав посаду бунчукового товариша, колезького асесора, секретаря в Глухівській казененній палаті Чернігівського намісництва.
1778—1779, «по вибору всея Малороссии», організував «Топографічний опис» Гетьманщини й склав детальні анкети-програми для збирання історико-географічних, економічних, етнографічних, а також природознавчих й антропологічних відомостей. З цим проектом Туманського були пов'язані топографічні описи намісництв колишньої Гетьманщини 1780-их pp. (праці Д. Пащенка, О. Шафонського, П. Симоновського та ін.). Обраний 1779 членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук, Туманський розгорнув широкі плани культурно-наукової праці в Україні. Наприкінці 1779 — на початку 1780 р. він висунув проект Академічної Книгарні в Глухові, який був здійснений, і цікавий «План о заведений в Малороссии … Академического Собрания», свого роду зародку Української Академії Наук (цей проект не був здійснений). Тоді ж Туманський мав намір написати «полную историю Малороссии», у зв'язку з чим звертався до Петербурзької АН з проханням вислати йому до Глухова відповідні архівні джерела та інші матеріали. Але Академія поставилася до цього проекту скептично, і він не був реалізований. Після ліквідації Гетьманщини Туманський розвинув широку наукову й літературно-видавничу діяльність у Петербурзі: 10 томів «Собрания разных записок и сочинений о Петре Великом», видання низки журналів, зокрема «Российского Магазина» (1792—1794), в якому уміщено чимало важливіших матеріалів до історії України, серед них [[Літопис Граб'янки. Ці праці й публікації здобули Туманському поважне ім'я в науковому світі. 1801 Туманський вийшов у відставку й оселився на своєму хуторі коло Глухова, але й далі брав участь у літературно-публіцистичній діяльності українських патріотів Лівобережжя («Записка на оборону дворянських прав украинского шляхетства»).
З листопада 1782 року надвірний радник. У 1785 році — предводитель дворянства в Козельці.
У 1787 році — директор Першої Експедиції в Правлінні Державного позикового банку в Санкт-Петербурзі.
З 1789 року — засідатель в Наказі громадського піклування Петербурзької губернії і в Комісії про народних училищах, одночасно — депутат дворянства по Петербурзькому повіту. Крім того, працював у Комісії по розбору дворянства.
У 1790—1795 роках — директор Третьої Експедиції в Правлінні Державного позикового банку (разом з А. Шурліним).
У 1797 році призначений цивільним цензором в Ризі (за правління Павла I в імперії було чотири цензори: у Петербурзі, Москві, Ризі та Вільні).
У 1799 році отримав чин статського радника.
У 1801 році звільнений у відставку.
Помер у грудні 1810 року. Похований на Глухівському кладовищі.
- ↑ а б в Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 3: Р—Я / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 2010. — С. 280–286. — ISBN 978-5-02-025203-5
- ↑ а б Туманский, Федор Васильевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXIV. — С. 59–60.
- ↑ Алексеева, Надежда Юрьевна на сайте Отдела русской литературы XVIII века Института русской литературы РАН.
- ↑ Туманский Федор Васильевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ http://www.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=qPb9609Njow%3d&tabid=10378[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Невідомий Йосип Туманський / О. О. Тригуб // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2009. — Вип. 2. — С. 105—108. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
- Дзюба О. Туманський Федір Осипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 176. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Туманський Федір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1940. — 1000 екз.
- Туманський Федір Йосипович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Белозерская Н. Ист. журн. XVIII в. // Журн. М-ва нар. просв. 1898. Ч. 315
- Сиповский В. В. Из прошлого рус. цензуры // Рус. старина. 1899. № 4, 5
- Милорадович Г. А. Родословная книга черниговского дворянства. СПб., 1901. Т. 2
- Петровский Н. М. Библиогр. заметки о рус. журналах XVIII в. // Изв. Отд-ния рус. языка и словесности. 1907. Т. 12, кн. 2
- Семенников В. П. Собрание, старающееся о переводе книг (1913)
- Семенников В. П. Мат-лы для словаря (1914)
- Любименко И. И. Проект 1779 г. об устройстве филиала Академии наук в Глухове и написание истории Украины // Вестн. АН СССР. 1935. № 5
- Оглоблин О. Люди старої України. Мюнхен, 1959
- Выскочков Л. В. Ист.-краеведческие работы Ф. Туманского: («Топографические описания» Петербурга и губернии кон. XVIII в.) // Ист. и историогр. вопросы отеч. истории XVI—XVIII вв. Ярославль, 1993
- Выскочков Л. В. Ф. О. Туманский как историк Петербурга // Петербургские чтения-95: Мат-лы науч. конф. 22—26 мая 1995 года. СПб., 1995
- Кочеткова Н. Д. Два издания «Моск. журн.» Н. М. Карамзина // XVIII век. СПб., 1995. Сб. 19
- Шемшученко Ю. С. Ф. О. Туманский // Шемшученко Ю. С. Наш друг Туманский [о В. И. Туманском]. Киев, 2000
- Мочалина Н. В. «Зеркало света» Туманского (1786—1787 гг.) в ист.-лит. контексте посл. четв. XVIII в.: Автореф. дис. … канд. филол. наук. Самара, 2005.
- Туманский Федор Васильевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)