French
DeutschТяньцзінь — Вікіпедія
_(%2Ball_claims_hatched).svg)
Тяньцзінь — місто центрального підпорядкування Китаю.
В епоху Цзінь і Юань Тяньцзінь називався «Чжи Гу», і був важливим річковим портом з перевезення зерна, пізніше це місто стало селищем під назвою Хайцзінь. На початку династії Мін це місто вперше почали називати Тяньцзінь. Тяньцзінь отримав статус міста в 1928 році.
Тяньцзінь належить до Північного Китаю. Місто розташоване уздовж Бохайської затоки, на північній частині Великого китайського каналу, який пов'язаний з річками Хуанхе та Янцзи. З півночі, півдня і заходу Тяньцзінь межує з провінцією Хебей, а на північному заході — з територією Пекін. Зі сходу територія Тяньцзіня омивається Бохайською затокою. З Пекіном, який розташований за 96 км на північний захід, Тяньцзінь з'єднаний високошвидкісною залізницею.
Площа Тяньцзіня — 11 920 км² (30-е місце). Міська зона розташована уздовж річки Хайхе. Порти Тяньцзіня розташовані на деякому віддаленні від міської зони на березі Бохайскої затоки Тихого океану.
Рельєф — рівний, з прилеглими приморськими районами.
Станом на кінець 2009 року, населення міста центрального підпорядкування Тяньцзінь становило 12 млн. 280 тис. осіб, з яких постійно проживало на території міста 9,8 млн осіб (постійно проживати — Хукоу). Серед Хукоу, 5 990 000 були міськими жителями, 3,81 млн. — сільськими. За прогнозами, населення буде рости до позначки 14 млн. (з яких 11 500 000 будуть міськими жителями).[7]
Більшість населення — ханьці, проте в місті проживають 51 з 55 зареєстрованих на території КНР малих народностей. В основному вони представлені: хуей, корейцями, маньчжурами і монголами.
| Народи Тяньцзіня згідно з переписом 2000 року | ||
|---|---|---|
| Народи КНР | Чисельність | Відсоток |
| китайці | 9,581,775 | 97,29 % |
| хуейцзу | 172,357 | 1,75 % |
| маньчжури | 56,548 | 0,57 % |
| монголи | 11,331 | 0,12 % |
| корейці | 11,041 | 0,11 % |
| чжуани | 4,055 | 0,041 % |
| туцзяни | 3,677 | 0,037 % |
В місті працює метрополітен початкова ділянка якого відкрилася у 1984 році. На початку 2000-х метрополітен був закритий на реконструкцію, знов відкрився у 2004 році.
Попри близькість Жовтого моря, клімат у Тяньцзіні континентальний, з різкими перепадами температури.
| Клімат Тяньцзіню (1981–2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 14,3 | 20,8 | 30,5 | 33,1 | 40,5 | 39,6 | 40,5 | 37,4 | 34,9 | 30,8 | 23,1 | 14,4 | 40,5 |
| Середній максимум, °C | 2,0 | 5,7 | 12,2 | 20,9 | 26,5 | 30,2 | 31,3 | 30,5 | 26,6 | 19,9 | 10,6 | 3,8 | 18,4 |
| Середня температура, °C | −3,4 | −0,1 | 6,4 | 14,7 | 20,5 | 24,8 | 26,8 | 25,9 | 21,1 | 14,1 | 5,2 | −1,2 | 12,9 |
| Середній мінімум, °C | −7,4 | −4,4 | 1,7 | 9,3 | 15,1 | 20,0 | 22,9 | 22,2 | 16,7 | 9,4 | 1,1 | −5 | 8,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −18,1 | −22,9 | −17,7 | −2,8 | 4,5 | 10,1 | 16,2 | 13,7 | 6,2 | −2,2 | −11,4 | −16,2 | −22,9 |
| Норма опадів, мм | 2.4 | 3.6 | 8.1 | 22.1 | 37.3 | 80.6 | 148.8 | 124.1 | 44.6 | 26.3 | 10.7 | 2.8 | 511.4 |
| Кількість сонячних годин | 170,1 | 170,2 | 202,4 | 223,8 | 249,0 | 226,9 | 206,4 | 204,4 | 205,3 | 196,1 | 163,0 | 157,6 | 2,375,2 |
| Кількість днів з опадами | 1,6 | 2,0 | 3,1 | 4,5 | 5,9 | 7,8 | 11,1 | 9,4 | 6,0 | 4,7 | 2,9 | 2,0 | 61
|
| Вологість повітря, % | 57 | 54 | 51 | 50 | 55 | 64 | 75 | 76 | 69 | 64 | 61 | 59 | 61 |
| Джерело: China Meteorological Administration[8] | |||||||||||||
- Ларрі Сіцкі (* 1934) — австралійський композитор і піаніст.
- Чжан Чжисін (1930—1975) — китайська комуністка, функціонерка пропагандистського апарату КПК.
- ↑ https://www.dallasecodev.org/465/Sister-Friendship-Cities
- ↑ https://infocity.kharkiv.ua/obshchestvo/goroda-pobratimy-harkova/
- ↑ https://www.masham.org.il/uploads/n/1610438850.3560.pdf
- ↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- ↑ https://fao.tj.gov.cn/XXFB2187/GJYC9244/YHCSTJ4276/202008/t20200824_3525190.html
- ↑ Twinnings of Larnaka
- ↑ 第二次江苏R＆D资源清查主要数据公报（第一号） [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (кит.)
- ↑ zh:中国气象局 国家气象信息中心 (Chinese) . China Meteorological Administration. June 2011. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 20 листопада 2010.
- Тяньцзінь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Tianjin (CHINA) [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Тяньцзинь [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // БСЭ (рос.)
- Тяньцзінь [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Шанхай .jpg) Пекін | 1 | Шанхай | Шанхай | 20 217 700 | 11 | Нанкін | Цзянсу | 6 238 200 |  Чунцин  Гуанчжоу |
| 2 | Пекін | Пекін | 16 446 900 | 12 | Шеньян | Ляонін | 5 718 200 | ||
| 3 | Чунцин | Чунцин | 11 871 200 | 13 | Ханчжоу | Чжецзян | 5 578 300 | ||
| 4 | Гуанчжоу | Гуандун | 10 641 400 | 14 | Сіань | Шеньсі | 5 399 300 | ||
| 5 | Шеньчжень | Гуандун | 10 358 400 | 15 | Харбін | Хейлунцзян | 5 178 000 | ||
| 6 | Тяньцзінь | Тяньцзінь | 9 562 300 | 16 | Сучжоу | Цзянсу | 4 083 900 | ||
| 7 | Ухань | Хубей | 7 541 500 | 17 | Циндао | Шаньдун | 3 990 900 | ||
| 8 | Дунгуань | Гуандун | 7 271 300 | 18 | Далянь | Ляонін | 3 902 500 | ||
| 9 | Фошань | Гуандун | 6 771 900 | 19 | Чженчжоу | Хенань | 3 677 000 | ||
| 10 | Ченду | Сичуань | 6 316 900 | ||||||
Найбільш населені міста Китаю | ||
|---|---|---|
Шанхай • Пекін • Тяньцзінь • Гонконг • Ухань • Чунцін • Шеньян • Гуанчжоу • Ченду • Сіань • Чанчунь • Харбін • Нанкін • Цзибо • Далянь • Цзінань • Гуйян • Тайюань • Ціндао • Чженчжоу • Ханчжоу • Чанша • Ланьчжоу • Наньчан • Куньмін • Яньтай • Таншань • Сюйчжоу • Шицзячжуан • Аньшань • Гірин • Ціцікар • Урумчі • Фушунь • Фучжоу • Хуайнань • Баотоу • Дунгуань • Хефей • Сучжоу • Шаньтоу • Датун • Нінбо • Шеньчжень • Усі • Хух-Хото • Беньсі • Фошань • Сінін • Сямень • Коулун • Лоян |  | |
Сабреддіт (англ.) | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · BabelNet · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · NicoNicoPedia · Proleksis Encyclopedia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
