Удай Сінґх II — Вікіпедія

Удай Сінґх II
Народився	4 серпня 1522(15220804) Чітор
Помер	28 лютого 1572 Гогунда
Країна	Мевар
Титул	магарана
Посада	Maharana of Meward
Термін	1537–1572
Попередник	Вікрамадітья Сінґх
Наступник	Пратап Сінґх
Конфесія	індуїзм
Рід	Сесодія
Батько	Санграм Сінґх
Мати	Карнаваті Бунді
Брати, сестри	Вікрамадітья Сінґх
У шлюбі з	3 дружини
Діти	4 сини

Удай Сінґх II (*4 серпня 1522 — 28 лютого 1572) — раджпутський магарана держави Мевар у 1537—1572 роках.

Походив з клану Сесодія. Третій син Санграм Сінґха, відомого ворога мусульманських династій північної Індії. Після смерті батька у 1527 році, владу перебрав його старший син Ратан Сінґх II, після загибелі якого у 1531 році наступник магарана став інший брат Удай Сінґха — Вікрамадітья Сінґх. У 1534 році у зв'язку з початком війни проти Гуджарата Удай Сінґха відправлено до родичів матері — Бунді.

Тут він перебував до 1537 року, коли Вікрамадітью Сінґха було вбито Ванвіром, що намагався стати новим правителем Чітора. Проте Удай Сінґха визнано новим магарана, проте офіційну коронацію він зміг лише у 1540 році. В цей час він вимушений був визнати владу Шер Шаха Сурі, який у 1543 році здолав Малдеву Ратхора, раджу Марвара. 1545 року прийшов на допомогу Хаджі-хану, правителю Адмера і Нагаура, який також був васалом Сурі. В результаті було завдано поразки Малдеву Ратхору, який намагався відвоювати ці міста.

Лише у 1555 році Удай Сінґх II зміг скинути владу династію Сурі. Невдовзі переміг хаджі-хана, відвоювавши нагаур і Аджмер. Останній втік до князівства Марвар. Поки тривали війни Великих Моголів проти афганських феодалів, він спокійно керував своїм князівством. 1557 року проти нього виступив Малдева Ратхор і Хаджі-хан, які в битві біля Хармоді, завдали мевраському війську поразки. В результаті Хадж-хан отримав Нагаур, а Маледва — Мерту.

У 1558 році Удай Сінґх II вимушений був направити заручником свого сина Пратап Сінґха до Делі. У 1562 році надав прихисток Баз Бахадуру, султану Мальви. що втік від військ могольського падишаха Акбара. Тоді ж Пратап Сінґх втік з Делі.

Це викликало війну з імперією Великих Моголів. У жовтні 1567 року армія Акбара підійшла до Чітора. Проте Удай Сінґх II втік з міста, заховавшись у горах. Після тривалої облоги фортеця впала.

Після зруйнування своєї столиці Чітор Удай Сінґх II визнав владу Моголів, а також у 1570 році заснував нову столицю Удайпур. Останні роки займався її розбудовою. 1571 року надав прихисток Чандрасену Ратхору, раджі Марвару, за якого видав свою доньку. Перед смертю у 1572 році оголосив спадкоємцем старшого сина Пратап Сінґха.

• Keay, John (2001). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0.