Узагальнена арифметична прогресія — Вікіпедія

Узага́льнена арифмети́чна прогре́сія — послідовність чисел або елементів довільної групи , подавана у вигляді

для деяких [1].

Пов'язана термінологія

[ред. | ред. код]

Прогресію називають власною, якщо всі числа вигляду різні, тобто вона містить елементів.

Рангом (або розмірністю) прогресії називають кількість доданків у поданні кожного елемента (в позначеннях вище — число ).

При узагальнену арифметичну прогресію також називають[2] -вимірним кубом (оскільки в нього існує лінійне відображення з ).

При множина являє собою звичайну арифметичну прогресію.

Галузь використання

[ред. | ред. код]

Узагальнені арифметичні прогресії є конструкцією менш структурованою, ніж звичайна арифметична прогресія, проте їхня структура все ж нетривіальна (коли розмір прогресії великий, а ранг малий). Це робить їх зручним інструментом для вивчення та узагальнення теорем арифметичної комбінаторики, пов'язаних із виведенням структури з числових характеристик множини, таких як адитивна енергія, коефіцієнт подвоєння тощо[3].

Деякі структурні теореми адитивної комбінаторики доводять існування узагальненої арифметичної прогресії досить малого рангу і великого розміру в достатньо впорядкованих множинах або можливість покриття такої множини узагальненою арифметичною прогресією невеликого рангу і невеликого (обмеженого деякою формулою від розміру множини) розміру.

Узагальнені арифметичні прогресії можна використати для доведення теореми Рота[4].

Взагалі, довести присутність у множині узагальнених арифметичних прогресій, виходячи з якихось відомих фактів про цю множину, часто легше, ніж довести присутність звичайних арифметичних прогресій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. OEIS Wiki, «Generalized arithmetic progressions». Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  2. W. T. Gowers, «A new proof of Szemeredi’s theorem», 2001. Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  3. Математическая лаборатория имени П. Л. Чебышева, курс Харальда Хельфготта «Путешествие по современным областям анализа и теории чисел», лекция 2
  4. Грэхем, 1984, с. 29—33.

Література

[ред. | ред. код]