Улунь — Вікіпедія

Улунь

Улунь (д/н — бл. 120) — 1-й вождь племінного союзу південних сяньбі у 93120 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Про батьків відомості відсутні. Відомий власне під китайським аналогом імені — Улунь, сяньбійське не визначено. Став очільник одного з племен сяньбі близько 85 року. На той час головним ворогом залишалися північні хунну. Невдовзі уклав союз з Хусє-Шічжухоуді, шаньюєм південних хунну та вождями племен дінлін. У 87 році завдав тяжкої поразки північнохуннуському шаньюю Юулю, якого було вбито. З нього Улунь наказав здерти шкіру, а з черепа зробити ритуальну чашу.

Проте війна з північними хунн тривала до 93 року, коли зрештою їх державу було знищено. Володіння переможених було розділено з південними хунну. Такий успіх сприяв Улуню для об'єднання племен сяньбі у єдиний союз племен (на кшталт конфедерації).

У 94 році прийшов на допомогу ханським військам проти повсталого хунну Фенхоу, завдавши тому поразки. Втім до 96 року замирився з останнім. З цього часу Улунь обрав тактику розширення володіння, укладаючи тимчасові союзи. 97 року сяньбі атакували місто Фейжусянь в Ляодуні, після чого тамтешній губернатор Цзі Сень був усунутий від управління за бездіяльність. У 97—99 роках успішно атакував землі південних хунну.

У 101 році здійснив напад на командирство Юян, але без особливого успіху. Тому знову вимушений був укласти мирний договір з імперією Хань, номінально визнавши її зверхність. 109 року підтримав повстання південних хунну проти імперії.

З 112 року почав військові кампанії проти Фенхоу, який посилився серед північних хунну. 115 року частина сяньбі атакувало Ляодунський півострів, але зазнало втрат. 117 року у вирішальній битві було завдано поразки Фенхоу, який невдовзі здався китайцям. Водночас Улунь суттєво розширив володіння. Того ж року атакував командирство Ляосі, де захопив чималу здобич.

До кінця панування здійснював напади на прикордонні китайські командирства. Помер близько 120 року. Йому спадкував син або онук Цічжіцзянь.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Huang, Ray (1999). Broadening the horizons of Chinese history: discourses, syntheses, and comparisons. M.E. Sharpe. ISBN 978-0-7656-0347-0.
  • de Crespigny, Rafe (2007), A Biographical Dictionary of Later Han to the Three Kingdoms, Brill
  • Cosmo, Nicola di (2009), Military Culture in Imperial China, Harvard University Press