Уманський національний університет садівництва — Вікіпедія

Уманський національний університет садівництва
УНУС
48°46′1″ пн. ш. 30°14′3″ сх. д. / 48.76694° пн. ш. 30.23417° сх. д. / 48.76694; 30.23417
Типнаціональний університет
Країна Україна[1]
ГаслоБагаті освітні традиції - сучасний рівень підготовки
Засновано1844
РекторНепочатенко Олена Олександрівна
Студентів5 тисяч
Докторів29
Професорів32
ВипускникиКатегорія:Випускники Уманського університету садівництва
Адреса20305 Черкаська область, м. Умань, вул. Інститутська, 1
Сайтwww.udau.edu.ua
Мапа
CMNS: Uman National University of Horticulture у Вікісховищі

Уманський національний університет садівництва, УНУС — регіональний заклад вищої освіти аграрно-економічно-управлінського спрямування. Розташований у м. Умані Черкаської області, Україна. Функціонує з 1844 року.

Статус

[ред. | ред. код]

Державний заклад вищої освіти (ЗВО) з 2009 має статус національного. Входить до 5-ки національних лідерів UI GreenMetric World University Rankings[en] та кращих ЗВО аграрного спрямування Черкаської області, до ТОП-10 рейтингу кращих навчальних закладів аграрного профілю. Посідає 147 сходинку у світовому рейтингу університетів Webometrics. Офіційний сайт: www.udau.edu.ua.

Історія закладу

[ред. | ред. код]

Один із найстаріших вищих навчальних закладів України, заснований у 1844 році у м. Одеса як Головне училище садівництва, завданням якого було готувати висококваліфікованих садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва. На той час це був єдиний у країні вищий навчальний заклад такого напрямку. У зв'язку з малосприятливими умовами для розвитку садівництва в районі Одеси, Головне училище у 1859 році було переведене в м. Умань, де були передумови для підготовки спеціалістів садового профілю. За свою багаторічну історію навчальний заклад зазнав низки реорганізацій:

  • Головне училище садівництва (1844—1868 рр.);
  • Уманське училище землеробства і садівництва (1868—1921 рр.);
  • Уманський агрополітехнікум (1921—1929 рр.);
  • Уманський сільськогосподарський інститут (1929—1930 рр.);
  • Уманський садоогородній інститут (1930—1931 рр.);
  • Уманський плодоягідний інститут (1931—1934 рр.);
  • Уманський плодоовочевий інститут (1934—1936 рр.);
  • Уманський сільськогосподарський інститут (1936—1996 рр.);
  • Уманська сільськогосподарська академія (1996—2000 рр.)
  • Уманська державна аграрна академія (2000—2003 рр.);
  • Уманський державний аграрний університет (2003—2006 рр.);
  • Уманський національний університет садівництва (з грудня 2009 й нині).

Ректори

[ред. | ред. код]
  • НОРДМАН Олександр Давидович – Директор Головного училища садівництва (1844–1848)
  • ОБНІСЬКИЙ Домінік Сигизмундович – Директор Головного училища садівництва (1849–1863)
  • АННЕНКОВ Микола Іванович – Директор Головного училища садівництва (1863–1875)
  • БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Степанович – Директор Уманського училища землеробства і садівництва (1875–1881)
  • КАЛИНОВСЬКИЙ Яків Миколайович – Директор Уманського училища землеробства і садівництва (1881–1884)
  • ЛЕВАНДА Дмитро Семенович – Директор Уманського училища землеробства і садівництва (1885–1905)
  • ДУБРОВСЬКИЙ Павло Михайлович – Директор Уманського училища садівництва і землеробства (1906–1908)
  • СОФРОНОВ Михайло Євграфович – Директор Уманського училища садівництва і землеробства (1908–1910)
  • ГОНЧАРУК-БІДА Тимофій Григорович – Директор Уманського училища садівництва і землеробства (1911–1914)
  • ЖАБИКІН Іван Петрович – Директор Уманського училища садівництва і землеробства (1914–1917)
  • КУХАРЕНКО-ПРОКОПОВИЧ Михайло Андрійович – Директор Уманського училища садівництва і землеробства (1918–1919)
  • ПЕТРИШИН Тимофій Лукич – Директор Уманського агрополітехнікуму (1921–1923)
  • БАРАН Михайло Лукич – Директор Уманського агрополітехнікуму (1923–1925)
  • ЗЮЛЬКОВ Федір Іванович – Директор Уманського агрополітехнікуму (1925–1928)
  • ЯЧЕВСЬКИЙ Юрій Іванович – Директор Уманського сільськогосподарського інституту (1928–1930)
  • ШТРОМВАССЕР Натан Борисович – Директор Уманського садово-городнього інституту (1930–1932)
  • ГАВРИШ Дмитро Захарович – Директор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1938–1941)
  • БІЛОУС Іван Іванович – Директор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1944–1945)
  • БАРАБАШ Петро Савелійович – Директор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1945–1946)
  • КРАВЧЕНКО Іван Пилипович – Директор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1947–1948)
  • ПЕРЕСИПКІН Володимир Федорович – Директор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1948–1952) ДЕЛЕМЕНЧУК Микола Ілліч Директор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1952–1967)
  • МУСАТОВ Георгій Іванович – Ректор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1968–1973)
  • ЗДОРОВЦОВ Олександр Іванович – Ректор Уманського сільськогосподарського інституту ім. О. М. Горького (1973–1995)
  • ГЕРКІЯЛ Олександр Михайлович – Ректор Уманської сільськогосподарської академії (1995–2002)
  • КОПИТКО Петро Григорович – Ректор Уманського державного аграрного університету (2002–2008)
  • ГОЛОВЧУК Андрій Федорович – Ректор Уманського національного університету садівництва (2008–2012)
  • НЕПОЧАТЕНКО Олена Олександрівна – Ректор Уманського національного університету садівництва (2012–)

Підготовка фахівців

[ред. | ред. код]

В університеті здійснюють підготовку здобувачів освіти за рівнями:

  • освітньо-професійний:
  • початковий (молодший бакалавр) — за спеціальностями:

035 «Філологія»; 071 «Облік і оподаткування»; 075 «Маркетинг»; 073 «Менеджмент»; 091 «Біологія»; 101 «Екологія»; 181 «Харчові технології»; 193 «Геодезія та землеустрій»; 201 «Агрономія»; 202 «Захист і карантин рослин»; 203 «Садівництво і виноградарство»; 208 «Агроінженерія»; 205 «Лісове господарство»; 206 «Садово-паркове господарство»; 241 «Готельно-ресторанна справа»; 242 «Туризм»;

  • перший (бакалавр) — за спеціальностями:

051 «Економіка»; 071 «Облік і оподаткування»; 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»; 073 «Менеджмент»; 075 «Маркетинг»; 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»; 091 «Біологія»; 101 «Екологія»; 122 «Комп’ютерні науки»; 181 «Харчові технології»; 193 «Геодезія і землеустрій»; 201 «Агрономія»; 202 «Захист і карантин рослин»; 203 «Садівництво і виноградарство»; 205 «Лісове господарство»; 206 «Садово-паркове господарство»; 208 «Агроінженерія»; 232 «Соціальне забезпечення»; 241 «Готельно-ресторанна справа»; 242 «Туризм»;

  • другий (магістр) за спеціальностями:

051 «Економіка»; 071 «Облік і оподаткування»; 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»; 073 «Менеджмент»; 075 «Маркетинг»; 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»; 101 «Екологія»; 183 «Технології захисту навколишнього середовища»; 181 «Харчові технології»; 193 «Геодезія і землеустрій»; 201 «Агрономія»; 202 «Захист і карантин рослин»; 203 «Садівництво і виноградарство»; 205 «Лісове господарство»; 206 «Садово-паркове господарство»; 208 «Агроінженерія»; 232 «Соціальне забезпечення»; 241 «Готельно-ресторанна справа»; 242 «Туризм»;

  • освітньо-науковий:
  • третій (доктор філософії) — за спеціальностями:

051 «Економіка»; 072 «Фінанси, банківська справа та страхування»; 073 «Менеджмент»; 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»; 103 «Науки про Землю»; 181 «Харчові технології»; 201 «Агрономія»; 202 «Захист і карантин рослин»; 203 «Садівництво та виноградарство»; 205 «Лісове господарство»; 206 «Садово-паркове господарство». Багатопрофільний заклад вищої освіти провадить діяльність на засадах інноваційності, науковості, патріотичного спрямування та відповідності запитам ринку праці. Університет має усталені традиції освітньої і наукової діяльності, серед яких базовими є професіоналізм, академічна свобода та доброчесність, прогресивність поглядів і наукових підходів, взаємна повага, довіра. Стратегічна ціль університету спрямована на формування системи ґрунтовної освіти європейського спрямування з урахуванням пріоритетів і домінант наукової думки, що мають на меті створення ідентично самобутнього навчально-наукового осередку, здатного генерувати та забезпечувати трансфер знань і наукових розробок у світовий освітньо-науковий простір і практичну діяльність. В університеті станом на 31.12.2021 р. працюють 272 науково-педагогічні працівники, з них 44 доктори наук, 41 доктор наук, професор, 167 кандидатів наук, доцентів. Загальна кількість науково-педагогічних працівників з науковими ступенями, вченими званнями становить 89,4%. Вищу освіту в університеті за всіма спеціальностями здобуває 3970 студентів, з урахуванням коледжів – 6910 осіб.

Університетський кампус

[ред. | ред. код]

Територію університету організовано за принципом кампусу: навчальні корпуси розташовано в огородженій зоні зеленого екологічного комфорту. Поряд — гуртожитки та необхідна соціальна інфраструктура: кафетерії, студентське кафе, магазин, майстерня з пошиву та ремонту одягу, навчально-наукові лабораторії. Поблизу студмістечка — дослідні ділянки, поля, садки.

Структурні підрозділи

[ред. | ред. код]

УНУС має потужні науково-технічну та навчальну бази, які формували й удосконалювали упродовж його становлення; багату на унікальні старовинні видання та сучасну літературу наукову бібліотеку; 24 науково-дослідні лабораторії та виробничі підрозділи з актуальним технічним обладнанням. У структурі Університету:

Також у структурі навчального закладу функціонують:

  • університетська бібліотека,
  • музейна кімната стародруків,
  • музей історії університету;
  • оранжерейно-тепличний комплекс,
  • науковий гербарій.

Навчальну, методичну, наукову й організаційну роботу реалізовують 27 профільних кафедр. Відкрито кафедру військової підготовки.

Науково-дослідна діяльність

[ред. | ред. код]

В університеті функціонує 12 наукових шкіл, 3 спеціалізовані вчені ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій. Видають фаховий (з економічних і сільськогосподарських дисциплін) «Збірник наукових праць Уманського НУС» (категорія Б; спеціальності (051, 072, 073, 075, 076, 241, 281, 101, 181, 201, 202, 203, 206), «Вісник Уманського НУС» (категорія Б; спеціальності 101, 181, 201, 202, 203, 206), збірники наукових праць молодих учених, студентських наукових праць, матеріали конференцій. УНУС є учасником міжнародних програм і проектів. Разом із вченими Іспанії, Австрії, Італії, Німеччини, Польщі науковці університету беруть участь у проектах, що реалізуються за підтримки Європейського Союзу, працюють над розробкою новітніх кваліфікаційних рамок у різних галузях сільського господарства. За наукові та інноваційні розробки університет нагороджено 44 золотими та 14 срібними медалями, понад 350 грамотами, відзнаками, схвальними відгуками, подяками, званнями лауреата у різних номінаціях.

В університеті працюють три спеціалізовані вчені ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій за спеціальностями:

  • 06.01.07 — «Плодівництво», 06.01.15 — «Первинна обробка продуктів рослинництва»;
  • 03.00.12 — «Фізіологія рослин», 03.00.07 — «Мікробіологія»;
  • 06.01.06 — «Овочівництво», 06.01.06 — «Селекція і насінництво».

Публікація результатів дисертаційних досліджень здійснюється у фахових наукових виданнях університету, які включено до 8 наукометричних баз: «Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва» (сільськогосподарські та економічні науки), журнали «Новини садівництва» та «Вісник Уманського національного університету садівництва».

Спортивна та культурна діяльність

[ред. | ред. код]

В університеті діє Центр культури і виховання, на базі якого функціонує 10 творчих колективів, 7 з яких удостоєні почесного звання «народний». Щорічно колективи є учасниками культурно-мистецьких і просвітницьких заходів на вітчизняних теренах і за кордоном. Студенти щороку беруть активну участь у спортивних змаганнях високого рівня, стають їхніми призерами і переможцями.


Міжнародні зв'язки

[ред. | ред. код]

УНУС співпрацює в освітній площині з Міжнародним благодійним фондом «Міжнародний фонд соціальної адаптації» (МФСА) і став учасником проекту «Норвегія — Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» (NUPASS). Міжнародна наукова діяльність університету реалізується у рамках 21 договору про співпрацю з іноземними освітніми закладами, стипендіальними програмами, грантами.

Відомі випускники

[ред. | ред. код]

Серед випускників Головного училища садівництва (1848—1868 рр.) відомими фахівцями з садово-паркової культури стали: М. П. Колесников, Л. Т. Лучинський, П. С. Мельниченко, А. К. Кебах, К. М. Карабетов, М. Ф. Гродзинський, І. А. Жуковський та ін.

Заклад закінчило чимало випускників, які зробили вагомий внесок у розвиток декоративного садівництва — Ю. Р. Ланцький, Ф. К. Калайда, А. І. Мальта; плодового садівництва, насінництва, городництва, лісівництва — В. С. Богдан, С. І. Пересвєт, І. П. Жабикін, М. Ф. Любочка, М. Я. Ткаченко, О. Л. Єфімов, К. К. Симінський, М. І. Сус, М. І. Третьяков, Й. К. Пачоський, М. І. Полєвіцький, В. В. Соколов, І. П. Бедро; виноградарства — С. Ф. Охріменко, М. І. Воінов та ін.

Відомими вченими і педагогами стали випускники 1903—1921 років — Ф. В. Заморський, С. К. Руденко, Г. І. Форост, М. І. Лопатін, П. М. Білецький, К. А. Іванович, Т. К. Кварацхелія, П. Ф. Вовк, С. С. Рубін та ін. У період 1906—1910 років навчався відомий згодом економіст М. Д. Кондратьєв.

Серед випускників 1926—1929 рр. академіки: П. А. Власюк, С. Х. Дука; професори: О. М. Грінченко, С. С. Рубін, М. М. Шкварук; науковці: М. К. Крупський, О. П. Губенко, М. І. Чигринців, К. Є. Сироцинський, М. Т. Оратовський, Г. К. Ржевський; письменники: П. К. Лановенко, Я. Гримайло; генерал Д. Л. Казарінов, контр-адмірал Д. А. Туз, Герой Соціалістичної Праці К. О. Цибенко та багато інших.

Відомі викладачі

[ред. | ред. код]
  • Єщенко Володимир Омелянович  — український вчений-агроном, професор (1988), доктор сільськогосподарських наук (1991), заслужений працівник освіти України (2010).
  • Недвига Микола Васильович — кандидат сільськогосподарських наук, професор, академік Міжнародної академії аграрної освіти, кавалер ордена «За заслуги»[2].
  • Полторецький Сергій Петрович (* 1972) — доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВО України, відмінник аграрної освіти та науки[3][4].
  • Яценко Вячеслав Васильович (1993) — доктор філософії, викладач кафедри рослинництва УНУС[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
  2. ↑ Указ президента України № 731/2019
  3. ↑ Полторецький Сергій Петрович
  4. ↑ Указ президента України 868—2019
  5. ↑ Яценко Вячеслав Васильович

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Уманський національний університет садівництва (1844—2011). Літопис становлення і визнання / А. Ф. Головчук, А. У. Коваль, М. В. Недвига. — Умань: ТОВ «Консоль», 2012. — 240 с. : іл. — Бібліогр.: с. 219 (19 назв). — ISBN 978-617-583-060-4
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уманський_національний_університет_садівництва&oldid=40103968