Університет Гаджа Мада — Вікіпедія

Університет Гаджа Мада
індонез. Universitas Gadjah Mada
UGM[1]
7°46′10″ пд. ш. 110°22′44″ сх. д. / 7.7694944444444° пд. ш. 110.37898333333° сх. д. / -7.7694944444444; 110.37898333333
ТипПублічний
Країна Індонезія[3][4]
РозташуванняСліман, Джок'якарта, Індонезія
ГаслоLocally rooted, globally respected
Назва на честьГаджа Мада
Засновано1949
ПрезидентПрофесор І. Двікоріта Карнаваті[2]
Студентів33 133
Членство у
  • ASEAN University Networkd[6] і ASEAN European Academic University Networkd[5]
  • Випускники15 637 Category:Gadjah Mada University alumni
    Штаб-квартираДжок'якарта
    Сайтugm.ac.id/en
    Мапа
    CMNS: Gadjah Mada University у Вікісховищі

    Університет Гаджа Мада (індонез. Universitas Gadjah Mada; UGM) — публічний навчально-дослідницький університет, розташований в індонезійському місті Джок'якарта. Був заснований 19 грудня 1949 року, є одним з найстаріших та найбільших вищих навчальних закладів у країні[7][8]. Вважається найпрестижнішим університетом Індонезії, поряд із Бандунзьким технологічним інститутом та Індонезійським університеом[9][10][11].

    У 1940-х роках, за часів голландської влади, університет став першим вишем в країні, що мав медичний факультет, відкритий для місцевих жителів[12][13][14].

    Університет має 18 факультетів, 27 науково-дослідних центрів. Студенти навчаються за 68 післяосвітніми, 23 дипломними, 104 магістерськими та 43 докторськими навчальними програмами. Університет одночасно готує близько 55 000 студентів, в тому числі 1 187 іноземців. Підготовку забезпечують 2 500 співробітників[15][16].

    Університет носить ім'я Гаджа Мада, правителя Маджапахітської імперії XIV століття[17][18].

    Факультети

    [ред. | ред. код]

    Науково-дослідні центри

    [ред. | ред. код]
    • Агроекологічний центр
    • Азійський і Тихоокеанський центр
    • Центр біологічного контролю
    • Центр біотехнологій
    • Центр клінічної фармакології та медицини
    • Центр культурології
    • Центр економіки та демократії
    • Центр економіки й суспільних наук
    • Енергетичний центр
    • Екологічний центр
    • Центр харчових технологій
    • Германський центр
    • Японський центр
    • Центр корисних копалин
    • Центр морських технологій
    • Центр дослідження стихійних лих
    • Центр державної ідеології
    • Демографічний центр
    • Центр регіонального планування й розвитку
    • Центр сільського розвитку
    • Центр миру та безпеки
    • Центр Південно-Східної Азії
    • Центр туризму
    • Центр транспорту й логістики
    • Жіночий центр
    • Центр світової торгівлі
    • Інженерний центр

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. https://pddikti.kemdikbud.go.id/api/pt/detail/KqOrlR0lM-hh3VbFRahckP3d13xiJnQCcDAthiVbFjnc0PR-aaeIV69Z9AKWPc2V9RAfqg==
    2. MWA Tetapkan Dwikorita Sebagai Rektor UGM 2014-2017. Universitas Gadjah Mada (Indonesian) . 22 листопада 2014. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
    3. Directory of Open Access Journals — 2003.
    4. https://pddikti.kemdikbud.go.id/perguruan-tinggi
    5. а б в https://web.archive.org/web/20240430185709/https://asea-uninet.org/about-us/history/
    6. https://aunsec.org/discover-aun/membership
    7. Introducing UGM. Universitas Gadjah Mada. 26 березня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
    8. Top Universities in Indonesia. Top Universities. Процитовано 29 вересня 2017.
    9. Richter, Max (2012). Musical Worlds in Yogyakarta. Leiden, Netherlands: KITLV Press (Koninklijk Instituut voor Taal-, Land- en Volkenkunde — Royal Netherlands Institute of Southeast Asian and Caribbean Studies). с. 160. ISBN 978-90-6718-390-1. Процитовано 29 вересня 2017.
    10. ITB, UGM, UI named top three universities in Indonesia. The Jakarta Post. News Desk. 17 серпня 2016. Процитовано 29 вересня 2017.
    11. UGM Ranks First in Indonesia and 53rd in Asia. Southeast Asian University Consortium for Graduate Education in Agriculture and Natural Resources. 17 квітня 2013. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
    12. Lock, Stephen; Last, John M.; Dunea, George (2001). The Oxford Illustrated Companion to Medicine. Oxford University Press. с. 765. ISBN 0-19-262950-6.
    13. Forest, James J. F.; Altbach, Philip G. (2006). Volume 18 of Springer International Handbooks of Education: International Handbook of Higher Education, Volume 1. Springer. с. 772. ISBN 1-4020-4011-3.
    14. Suratno, Tatang (12 червня 2014). The education system in Indonesia at a time of significant changes. Revue internationale d'éducation de Sèvres. Процитовано 26 березня 2017.
    15. Faculty. Universitas Gadjah Mada. 2013. Процитовано 29 вересня 2017.
    16. Research and Community Service. Universitas Gadjah Mada. 2013. Процитовано 29 вересня 2017.
    17. Syahreza, Andre (2012). The topicality of pre-colonial Indonesian heroes. Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde. 168 (1): 12. Процитовано 29 вересня 2017.
    18. Frederick, William H.; Worden, Robert L. (1992). Indonesia: A Country Study. Washington, DC: Federal Research Division of the Library of Congress. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2017.

    Джерела

    [ред. | ред. код]