Унікальність — Вікіпедія

Уніка́льність — це стан, коли хтось чи щось не схожі ні на кого або ні на що інше у порівняльному контексті[1]. В українській мові має значення «надзвичайність у якомусь відношенні; рідкісність, винятковість»[2][3].

Стосовно людини поняття унікальність застосовується найчастіше щодо особистості або деяких специфічних характеристик, даючи зрозуміти, що вона, на відміну від інших, володіє деякими неповторними особливостями, які не трапляються в межах горизонту порівняння[4]. Якщо термін унікальність використовується стосовно об'єкта, то найчастіше вживається щодо товарного продукту, щоб з метою реклами та маркетингу виділити його з ряду інших продуктів[5].

Поняття американської винятковості ґрунтується на думці про унікальність Заходу, особливо завдяки його секуляризму[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Tayob, Abdulkador. Maintaining Apartheid or Promoting Change?. — С. 85.
  2. ↑ Унікальність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Унікальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Strack, Stephen. Differentiating Normal and Abnormal Personality: Second Edition. — С. 66.
  5. ↑ Baumol, William. Economics: Principles and Policy. — С. 241.
  6. ↑ Headley, John M. The Problem with Multiculturalism: The Uniqueness and Universality of Western Civilization. — Transaction Publishers[en], 2012. — С. 27. — ISBN 9781412847155. Архівовано з джерела 2 березня 2021
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Унікальність&oldid=42836039