Уралоліт — Вікіпедія

Уралоліт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураUrl[2]
Хімічна формулаCa₂Be₄(PO₄)₃(OH)₃·5H₂O[3]
Nickel-Strunz 108.DA.15[4]
Dana 842.7.6.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[5]
Просторова групакристалографічна група 14d[5]
Інші характеристики
Названо на честьУральські гори[4],
камінь (давньогрецька мова)
CMNS: Уралоліт у Вікісховищі

Уралоліт (рос. уралолит; англ. uralolite; нім. Uralolith m) — мінерал, водний фосфат кальцію і берилію.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

За назвою гірської системи Урал та грецьк. «літос» — камінь (Н. А. Григорьев, 1964).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • 1. За Є. К. Лазаренком: CaBe3[(PO4)2|(OH)2]•4H2O.
  • 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Ca2Be4[PO4]3(OH)3•5H2O.

Містить (%): CaO — 20,67; BeO — 15,45; P2O5 — 39,09; H2O — 24,79.

Сингонія моноклінна. Утворює стяжіння, складені з радіальних сферолітів і снопоподібних зростків кристалів. Густина 2,14. Тв. 2,5. Безбарвний. Аґреґати білі, жовтуваті, коричнюваті. Блиск шовковистий, скляний.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Знайдений на Уралі як гіпергенний мінерал у каолініт-гідромусковітових породах. Асоціює з берилом, мораеситом, глюцином, флюоритом, апатитом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]