French
DeutschУррака Португальська — Вікіпедія
| Уррака порт. Urraca de Portugal | ||
 «Генеалогія королів Португалії», 1530—1534 | ||
.svg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 1165 — 1171/1172 | ||
| Народження: | 1148 Коїмбра, Португалія | |
| Смерть: | 1211 Вамба, Леон | |
| Поховання: | Church of Saint Mary, Wambad | |
| Країна: |  Португальське королівство | |
| Релігія: | римо-католичка | |
| Рід: | Бургундська | |
| Батько: | Афонсу I | |
| Мати: | Матильда Савойська | |
| Шлюб: | Фердинанд II | |
| Діти: | Альфонсо IX | |
Урра́ка Португа́льська (порт. Urraca de Portugal; 1148[1] — 1211[2]) — португальська інфанта. Представниця португальського Бургундського дому. Королева Леону (1165—1171/1172), дружина леонського короля Фернандо ІІ. Народилася в Коїмбрі, Португалія. Друга дитина і старша дочка першого португальського короля Афонсу І та Матильди Савойської, дочки савойського графа Амадея ІІІ. Старша сестра португальського короля Саншу I. Матір леонського короля Альфонсо IX. Вийшла заміж 1165 року, але 1171 (1172) року була розлучена за наказом римського папи Олександра III. Після розлучення стала черницею, приєдналася до Ордену святого Іоанна Єрусалимського, передала госпітальєрам свої маєтки. Померла у Вамбі, Леон. Похована у Вамбському монастирі святої Марії, який розбудувала власним коштом. Також — Урра́ка Афонсі́вна, Урра́ка Альфо́нсівна, Урра́ка Афо́нсу (порт. Urraca Afonso).
Уррака народилася 1148 року в Коїмбрі, в родині першого португальського короля Афонсу І та Матильди Савойської, дочки савойського графа Амадея ІІІ. Дівчинка була другою дитиною і старшою донькою в сім'ї. Її назвали на честь тітки по батьковій лінії — Урраки Енрікес, доньки португальського графа Генріха Бургундського, старшої сестри Афонсу І.
У травні або липні 1165 року 17—річна Уррака вийшла заміж за 28—річного Фернандо ІІ, короля Леону[3]. Вона стала першою португальською інфантою, що вийшла заміж за леонського монарха. У цьому шлюбі королева Уррака народила лише одну дитину — сина Альфонсо IX (1171), майбутнього короля[4]. Проте 1171 або 1172 року римський папа Олександр III визнав її союз із чоловіком недійсним через кровну близькість[5] — Уррака і Фердинанд були троюрідними братом і сестрою, правнуками Альфонсо VI, короля Леону і Кастилії. Ануляція шлюбу поставила під загрозу політичні перспективи сина королеви.
Після розлучення Уррака прийняла чернецтво в Ордені святого Іоанна Єрусалимського. Вона жила у маєтку в Саморі, який жалував їй свого часу як весільний подарунок її колишній чоловік. Згодом Уррака оселилася у Вамбі, в орденському монастирі святої Марії, в якому фундувала церкву святої Марії[6] .
25 травня 1176 року Уррака подарувала свої землі та маєтки Ордену святого Іоанна; можливо, саме тоді вона приєдналася до нього. Серед подарованого були Кастроверде-де-Кампос та Мансілья в Леоні, а також Салас і Сан-Андрес в Астурії[7].
22 січня 1188 року помер леонський король Фернандj ІІ, трон якого успадкував син Урраки — Альфонсо IX. Вона була присутня на його коронації того ж року. 4 травня того ж року новий король разом із матір'ю підтвердили привілеї Ордену святого Якова, надані покійним королем—попередником[6].
Востанне Уррака згадується у середньовічних документах під 1211 роком, коли вона дарувала Саморському собору село Кастроторафе, отримане від колишнього чоловіка в 1165 році як весільний подарунок[8][2].
Уррака померла у Вамбі, у віці 62-ти років. Її поховали у місцевій монастирській церкві святої Марії, де збереглися пам'ятна дошка на її честь[9].
- Батько: Афонсу I (1109—1185) — король Португалії (1139—1185).
- Матір: Матильда Савойська (1125—1157) — дочка Амадея III, графа Савойського.
- Брати:
- Енріке (1147—1155) — португальський інфант; помер у дитинстві.
- Саншу I (1154—1211) — король Португалії (1185—1211).
- Жуан (1156—1164) — португальський інфант; помер у дитинстві.
- Сестри:
-
Портрет Урраки
XIII ст. -
Статуя Урраки
Туйський собор, XIV ст. -
Портрет Урраки
XV ст. -
Портрет Урраки
«Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
.png)
- ↑ Mattoso, 2014, с. 226.
- ↑ а б Rodrigues Oliveira, 2010, с. 79.
- ↑ Roderici Toletani Archiepiscopi De Rebus Hispaniæ, Liber IX, VII, 5, RHGF XII, p. 382.
- ↑ Arco y Garay, 1954, с. 167.
- ↑ Crónica Latina de los reyes de Castilla, II, 10
- ↑ а б Arco y Garay, 1954, с. 168.
- ↑ García Tato, 2004, с. 133—134, doc. 31.
- ↑ Gross, 1998, с. 1226—227.
- ↑ Elorza et al, 1990, с. 57.
- Arco y Garay, Ricardo del (1954). Sepulcros de la Casa Real de Castilla. Madrid: Instituto Jerónimo Zurita. Consejo Superior de Investigaciones Científicas. OCLC 11366237.
- Elorza, Juan C.; Vaquero, Lourdes; Castillo, Belén; Negro, Marta (1990). Junta de Castilla y León. Consejería de Cultura y Bienestar Social (ред.). El Panteón Real de las Huelgas de Burgos. Los enterramientos de los reyes de León y de Castilla. Publisher Evergráficas S.A. ISBN 84-241-9999-5.
- García Tato, Isidro (2004). Las encomiendas gallegas de la Orden Militar de San Juan de Jerusalén: Estudio y edición documental (ісп.). Т. Vol. I. Santiago de Compostela: Instituto de Estudios Gallegos «Padre Sarmiento». ISBN 8400082508. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 вересня 2017.
- Gross, Georg (1998). El fuero de Castrotorafe (1129). Transición a la documentación romanizadora. Boletín de la Real Academia de la Historia (ісп.). Madrid. Vol. CXCV, Cuaderno II: 221—229. ISSN 0034-0626. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 13 вересня 2017.
- Mattoso, José (2014). D. Afonso Henriques (порт.). Lisbon: Temas e Debates. ISBN 978-972-759-911-0.
- Rodrigues Oliveira, Ana (2010). Rainhas medievais de Portugal. Dezassete mulheres, duas dinastias, quatro séculos de História (порт.). Lisbon: A esfera dos livros. ISBN 978-989-626-261-7.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уррака Португальська
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
- Iconologie des infantes (Tumbo A et Tumbo B de la cathédrale de Saint-Jacques de Compostelle et Tumbo de Touxos Outos) [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |