Урук-гай — Вікіпедія

Урук-гай або Уруки (мн. англ. Uruk-hai, походить від слова «урук» (англ. Uruk)) — раса у легендаріумі Джона Роналда Руела Толкіна, особливо велика різновидність орків.

Крістофер Толкін описує Урука (англ. Uruk) як переклад на англійську мову слова урук-гай (англ. Uruk-hai), а його батько, Дж. Р. Р. Толкін, неодноразово і взаємозамінно використовував обидва цих слова. Урук-хай буквально означає «народ орків», проте це слово було закріплено для позначення великих орків-воїнів Мордора і Ізенґарда (в той час, як інше слово оркського походження — Снаґа («раб») — застосовувалося до всіх інших орків).

Перша згадка про уруків сягає 2475 року Третьої Епохи, коли полчища чорних уруків виступили з Мордора і розгромили Ітілієн, а також штурмом взяли Осґіліат. Ближче до Війни Кільця Боромир, син намісника Ґондора Денетора II, вщент розбив уруків і повернув Ітілієн, але Осґіліат уже лежав у руїнах, а його гордість — кам'яний міст — був знищений.

Отже, згідно із записами Толкіна, уруки — це творіння Саурона, а не Сарумана (як сказано вище, повідомлення про уруків Мордора датується 2475 роком: Саруман поселяється в Ізенґарді у 2759 році, а уруки, слуги Сарумана, з'являються тільки після 2990 року, тим більше, що перша згадка про його «генетичні досліди» датується приблизно 3000 роком).

Слід розрізняти уруків Саурона і Сарумана. Уруки Саурона описуються як великі орки, зростом майже з людину, з темною шкірою. Будь-яких інших особливостей не наводиться. Швидше за все, Саурон вивів своїх уруків методом селекції — відбираючи найбільших і найсильніших орків. Уруки Сарумана значно відрізняються зовнішнім виглядом — з усіх орків вони найбільше схожі на людей, крім того, воліють користуватися людською зброєю. Судячи з натяків у тексті, Саруман схрестив звичайних орків із людьми й назвав їх уруками в наслідуванні Саурону. Говориться про те, що Саруман міг знайти стародавні манускрипти, в яких згадувалося, що в Першу Епоху слуги Морґота намагалися проводити експерименти зі схрещування людей і орків.

Варто зазначити, що попри постійно згадувану в текстах потворність орків, мабуть, зовні вони не так сильно відрізнялися від людей, ельфів і гобітів: ент Фанґорн спочатку плутає гобітів з дрібними орками; орки, що маршують у військовий табір в Мордор, приймають Фродо і Сема за своїх солдатів; Фінрод Фелаґунд маскує себе, Берена і декількох ельфів під орків, і ніхто не може помітити підміну.

У кінотрилогії Пітера Джексона уруки — різновид орків, виведений магом із числа Істар — Саруманом Білим і поліпшений за допомогою його магії. Вони суттєво перевершували зростом звичайних орків, навіть найвищих із них, мали величезну силу і витривалість, зовсім не боялися сонця. Більш того, уруки Сарумана були не тільки войовничими і не відступали перед ворогом, але й абсолютно щиро, а не зі страху (як звичайні орки), були віддані своєму панові.

Уруки, як і інше творіння Саурона — олог-гай (різновид тролів, які не бояться сонця), очевидно, були виведені Сауроном з метою створення породи орків, які не бояться сонця (про це йдеться у фільмах).

Варто відзначити, що при створенні армії уруків Саруман, очевидно, ввів якісь стандарти щодо спорядження та озброєння своїх солдатів. У фільмах можна помітити, що їх обладунки зроблені приблизно по одному зразку, те ж стосується і озброєння: це в основному довгі списи, прямі широкі палаші і міцні щити. До того ж в армії Сарумана помітні перші ознаки поділу на роди військ:

• звичайна піхота
• кавалерія (орки-розвідники верхи на варґах)
• лучники
• важкі стрільці (займалися веденням вогню з облогових знарядь)
• бомбардири (саме вони закладали порохові заряди в водостік під фортечною стіною Хельмової Паді)
• берсерки (або штурмовики) — при штурмах стін, наприклад, вони підіймалися на них першими й своїми довгими, важкими мечами «розчищали» простір для бійців, що йшли слідом.

Всього цього не було в армії Саурона; напевно, у всій його армії не можна знайти двох орків, озброєних і споряджених однаково. З іншого боку, у Саурона теж була кавалерія — орки верхи на варґах і легіонери-гарадрими на бойових слонах, — а також своя версія важкої піхоти — тролі, закуті в потужні лати і озброєні бойовими молотами.

Творіння Сарумана були названі «напіворками» і «орколюдами», і крім бою за Хельмову Падь та Ортханк, згадуються на початку подорожі четвірки гобітів у Пригір'я. Крім того, уруки і напіворки з'являються як два різні народи під час битви на Ізенських Бродах.

Детального опису зовнішності уруків не наводиться, відомо лише, що у них була шкіра чорного кольору (що відбилося в їх назві «чорні Уруки»).

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2020)