Утіховичі — Вікіпедія

село Утіховичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330550024279
Основні дані
Населення 271
Площа 1,74 км²
Густота населення 155,75 осіб/км²
Поштовий індекс 81243
Географічні дані
Географічні координати 49°34′37″ пн. ш. 24°31′53″ сх. д. / 49.57694° пн. ш. 24.53139° сх. д. / 49.57694; 24.53139
Середня висота
над рівнем моря
295 м
Водойми річки канал Логіне, Верхня Рудка
Місцева влада
Карта
Утіховичі. Карта розташування: Україна
Утіховичі
Утіховичі
Утіховичі. Карта розташування: Львівська область
Утіховичі
Утіховичі
Мапа
Мапа

CMNS: Утіховичі у Вікісховищі

Утіхо́вичі — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення — 271 особа.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про Утіховичі відноситься до 1447 р. Первісне значення означає «рід (або піддані) Утіха», тобто населений пункт, що заселяють «утіховичі». Не виключена думка, що в пізніші часи, найменовуючи цим іменем новонародженого, батьки, колись, могли вкладати в нього містичний зміст «утіха для сім'ї, для родини». Однак це могло мати місце вже у пізніший час, коли остаточно було втрачено дійсне значення[1]

Історія

[ред. | ред. код]

5 вересня 1945 року в селі Утіховичі в перестрілці з підрозділом НКВС загинули повстанці «Рух» та «Горіх»[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Через північну частину села тече річка Легіня, а на південно-східній околиці села бере початок річка Верхня Рудка.

Церква

[ред. | ред. код]

У селі є мурована Церква святого архістратига Михаїла, збудована у 1913 року, почергово використовують громади ПЦУ (Пемишлянський деканат, Львівська єпархія ПЦУ) та УГКЦ (Перемишлянський деканат, Стрийська єпархія УГКЦ). Церква внесена до реєстру пам'яток місцевого значення за охоронним номером 2906-М.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • о. Тимотей Бордуляк — священик УГКЦ, відомий український письменник, служив тут.[3]
  • Пастернак Роман Михайлович (1928—2021) — учасник національно-визвольних змагань[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. М. Л. Худаш, М. О. Демчук "Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів. Видавництво м. Київ «Наукова думка», 1991 р.
  2. Воєнна округа УПА «Буг» Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ- Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 204.
  3. Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С.
  4. Іван Дремлюга (2021). Лицар української незалежності. Нова доба №7(722) 25 лютого 2021 року.

Посилання

[ред. | ред. код]