Учитель Олексій Юхимович — Вікіпедія

Учитель Олексій Юхимович
Дата народження31 серпня 1951(1951-08-31)[1][2] (73 роки)
Місце народженняЛенінград, РРФСР, СРСР[1]
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Професіякінорежисер, кінопродюсер, сценарист
ЗакладТворчо-виробниче об'єднання «Рок»d і Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди
IMDbID 0879783
CMNS: Учитель Олексій Юхимович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Учитель.

Олексій Юхимович Учитель (рос. Учитель Алексей Ефимович; нар. 31 серпня 1951, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, продюсер. Народний артист Російської Федерації (2002)[3], художній керівник кіностудії «Рок».

Біографія

[ред. | ред. код]

Олексій Учитель народився 31 серпня 1951 року в Ленінграді в єврейський родині режисера-документаліста Юхима Юлійовича Учителя (1913—1988) та Ніни Костянтинівної Войцеховської (1922—1995). Батько — оператор, режисер, народний артист СРСР, мати — редактор у видавництві "Мистецтво".

У 1975 році закінчив ВДІК, працював на Ленінградської студії документальних фільмів.

У 1990 році заснував свою кіностудію «Рок». Дебютом в якості режисера ігрових фільмів для Учителя став фільм «Манія Жизелі».

У 2000 році він отримав премію «Ніка», Гран-прі «Кінотавра» і номінацію на «Кришталевий глобус» за фільм «Щоденник його дружини».

У 2002 році Олексій Учитель став народним артистом Росії[3].

Фільм 2005 року «Космос як передчуття» отримав головний приз XXVII ММКФ — «Золотого Святого Георгія» і премію «Золотий орел» за кращу режисерську роботу.

2008 рік

З 2010 року-президент Міжнародного кінофестивалю документального, короткометражного ігрового та анімаційного кіно «Послання до людини» («Message to Man») в Санкт-Петербурзі.

Вихід фільму «Матильда» (2017) режисера супроводжував скандал.

Олексій Учитель є членом Президії Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка».

У 2020 році було анонсовано початок роботи над фільмом, присвяченого життю і творчості Пушкіна. Проект розробляється спільно з відомим американським перекладачем Джуліаном Генрі Лоуенфельд[4].

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У жовтні 2008 року підписав відкритий лист-звернення на захист і підтримку звільнення юриста нафтової компанії ЮКОС Світлани Бахміної[5].

11 березня 2014 року підписав звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики Президента РФ Володимира Путіна в Україні і в Криму.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[6].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
1977 док Сто тисяч «я»
1978 док Пуск. Портрет однієї події
1980 док Скільки облич у дискотеки?
1982 док Хто за? (Три епізоди на сучасну тему)
1983 док Тобі довірена земля
1983 док Акція
1983 док Секрет "Лаури" режисер
1986 док Планета «Наташа»
1988 док Рок режисер
1988 док Обвідний канал
1990 док Йоли-пали, або Митьки в Європі
1992 док Останній герой режисер, сценарист
1993 док Батерфляй [7]
1995 ф Манія Жизелі режисер, продюсер, сценарист
1997 док Еліта
2000 ф Щоденник його дружини режисер
2003 ф Прогулянка режисер, продюсер
2005 ф Космос як передчуття режисер
2008 ф Полонений режисер, продюсер
2010 ф Край режисер, продюсер
2011 ф Суходіл продюсер
2013 ф Вісімка режисер, продюсер
2017 ф Матильда режисер, продюсер
2020 ф Цой режисер, продюсер
2020 ф Стрєльцов продюсер
2022 ф Пальміра продюсер
2022 ф Земун продюсер

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько — Юхим Юлійович Учитель (1913—1988), радянський оператор, режисер, народний артист СРСР, заслужений діяч мистецтв РРФСР, лауреат Державної премії РРФСР.
  • Дружина — Кіра Саксаганська (нар. 1962), розлучення з якою не оформлене офіційно; продюсер, генеральний директор щорічного міжнародного конкурсу «Послання до людини».
    • Син — Ілля (нар. 1992), закінчив режисерський факультет ВДІКу.
  • Неофіційна дружина — Юлія Пересільд, актриса. Різниця у віці 33 роки. Познайомилися завдяки актору Євгену Миронову.[8]
    • Дочка — Анна (нар. 2009)[9].
    • Дочка — Марія (нар. 2012)[10].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1995 — Заслужений діяч мистецтв РФ[11]
  • 2002 — Народний артист Росії[3]
  • 2007 — Орден Дружби[12]
  • 2011 — Премія «Майстер» на Єреванському кінофестивалі «Золотий абрикос»
  • 2013 — Орден Пошани.

Критика

[ред. | ред. код]
  • З 14 по 29 березня 2017 року було проведено експертизу сценарію і трейлерів фільму О. Ю. Учителя «Матильда». Експерти в складі Ігоря Понкіна, Всеволода Троїцького, Віктора Слободчикова і Олександра Євдокимова кваліфікували зазначені матеріали як «готування до вчинення приниження людської гідності віруючих Російської Православної Церкви (за ознакою ставлення до релігії) і образи їх релігійних почуттів»[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #143938754 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ а б в Награждён указом президента № 35 от 14 января 2002 года
  4. ↑ Переводчик Лоуэнфельд и режиссер Учитель планируют снять фильм о Пушкине. ТАСС. Процитовано 15 червня 2020.
  5. ↑ В защиту Светланы Бахминой. Открытое письмо деятелей культуры президенту России. Новая газета. 30 жовтня 2008.
  6. ↑ Центр «Миротворець»: Учитель Олексій Юхимович
  7. ↑ Закінчилися зйомки фільму про Віктюка // Комерсант /, 26 лютого 1993
  8. ↑ Алексей Учитель: жена и личная жизнь режиссера. wellnesso.ru. Процитовано 12 жовтня 2020.
  9. ↑ Юлия Пересильд призналась, что Алексей Учитель — отец её дочерей // cosmo.ru, 9 сентября 2017
  10. ↑ Юлия Пересильд: «Бороться за роли и бороться за мужчин бессмысленно». Marie Claire. 9 сентября 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
  11. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 августа 1995 года № 812 «О присвоении почётных званий Российской Федерации»
  12. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 21 марта 2007 года № 406 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  13. ↑ Заключение по запросу депутата Государственной Думы Н. В. Поклонской

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Учитель_Олексій_Юхимович&oldid=43293262