Фабіо Дейвсон Лопес Масіел — Вікіпедія

Ф
Фабіо
Особисті дані
Повне ім'я Фабіо Дейвсон Лопес Масіел
Народження 30 вересня 1980(1980-09-30) (44 роки)
  Нобрес, Бразилія
Зріст 189 см
Вага 85 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Бразилія «Флуміненсе»
Номер 1
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997 Бразилія «Уніан Бандейранте» 34 (-40)
1998–1999 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 34 (-42)
2000–2004 Бразилія «Васко да Гама» 133 (-144)
2005–2021 Бразилія «Крузейру» 734 (-811)
2022– Бразилія «Флуміненсе» 73 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997 Бразилія Бразилія U-17 13 (-?)
1998–1999 Бразилія Бразилія U-20 9 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 грудня 2023.

Фабіо Дейвсон Лопес Масіел (порт. Fábio Deivson Lopes Maciel, нар. 30 вересня 1980, Нобрес) — бразильський футболіст, воротар клубу «Флуміненсе».

Він є гравцем з найбільшою кількістю матчів в історії «Крузейру» (955), і одним із небагатьох, хто провів понад 1000 офіційних матчів за кар'єру, поступаючись за цим показником лише Пітеру Шилтону.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1997 року виступами за команду «Уніан Бандейранте» у Серії С, а з 1998 року став виступати за «Атлетіку Паранаенсе». У своєму першому сезоні він зміг виграти свій перший титул, чемпіонат штату Парана.

У 2000 році він приєднався до «Васко да Гами» і в цьому клубі за більш ніж чотири роки він виграв чемпіонат Бразилії 2000 року, Кубок Бразилії 2000 року, Кубок Меркосур 2000 року та чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро у 2003 році.

2005 року Фабіо став гравців «Крузейру», в якому він відразу стає основним воротарем команди. З командою з Белу-Орізонті Фабіо виграв два чемпіонати Бразилії (2013 , 2014), два Кубки країни (2017, 2018) і 7 чемпіонатів штату Мінас-Жерайс. Вони були близькі до перемоги в Кубку Лібертадорес у 2009 році, але у фіналі команда програла «Естудіантесу». У 2006 році Фабіо був визнаний найкращим гравцем серед усіх футболістів, які представляють штат Мінас-Жерайс, здобувши приз імені Теле Сантани. Цей же трофей він вигравав у 2006, 2008 та 2009 роках як найкращий воротар штату. У 2010 році Фабіо увійшов до символічної збірної чемпіонату Бразилії відразу за двома головними версіями — версією Placar (Срібний м'яч), а також Globo та КБФ (Craque do Brasileirão)[1]. 2 червня 2010 року ім'я Фабіо було увічнено на Алеї Слави стадіону «Мінейран». Він став третім воротарем, удостоєним подібної честі, після Раула Пласмана та Жуана Лейте[2].

Незважаючи на історичне вибуття «Крузейро» з Серії А в 2019 році, Фабіо вирішив залишитися, але команда не змогла повернутися у вищий дивізіон, і в 2021 році, у віці 41 року, голкіпер покинув команду після 17 сезонів. Загалом воротар провів за клуб 976 ігор і виграв 12 титулів[3].

21 січня 2022 року Фабіо приєднався до «Флуміненсе»[4] і 4 лютого дебютував за клуб в грі проти «Аудакс Ріо», ставши найстарішим футболістом, який зіграв за команду у віці 41 років і 120 днів, перевершивши рекорд Магно Алвеса (40 років і 312 днів)[5]. У листопаді 2023 року Фабіо у віці 43 років Фабіо виграв з клубом Кубок Лібертадорес, ставши найстаршим гравцем, який грав і вигравав фінал цього турніру[6]. Крім того Фабіо став першим бразильцем, який досяг позначки 100 матчів, поступаючись лише парагвайцям Серхіо Акіно (107 матчів) і Еверу Алмейді (113 матчів)[7][8][9]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1997 року виступав у складі юнацької збірної Бразилії (U-17), з якою став переможцем юнацького чемпіонату світу. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 6 іграх, пропустивши 2 голи.

1999 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, з якою став срібним призером молодіжного чемпіонату Південної Америки. Цей результат дозволив Фабіо з командою поїхати на молодіжний чемпіонат світу 1999 року, де бразильці вилетіли на стадії чвертьфіналу. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, пропустив 5 голів.

Фабіо тривалий час викликався до складу національної збірної Бразилії. У її складі був на Кубку конфедерацій 2003 року, де бразильцв сенсаційно не вийшли з групи. Через рік він у заявці команди на Кубку Америки 2004 року, де Бразилія стала переможцем, завдяки чому Фабіо став чемпіоном Південної Америки. 2011 року Фабіо був викликаний до збірної на товариські матчі проти Нідерландів і Румунії[10], а кілька тижнів потому тренер Мано Менезес включив його до попередньої заявки на Кубок Америки 2011 року, але зрештою не потрапив до остаточного складу з 23 осіб. В результаті Фабіо так і не дебютував за збірну.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997 Бразилія «Уніон Бандейранте» ЛП+C 13+10 - - - - - - - - - 23 -
1998 ЛП+C 4+0 - - - - - - - - - 4 -
1998 Бразилія «Атлетіко Паранаенсе» ЛП+A 16+0 - КБ - - - - - - - - 16 -
1999 Бразилія «Уніон Бандейранте» ЛП 3 - КБ - - - - - - - - 3 -
Усього за «Уніон Бандейранте» 20+10 - - - - - - - 30 -
2000 Бразилія «Васко да Гама» ЛК+КЖА 0+3 - - - - - - - - - - 3 -
2001 ЛК+A 5+2 - - - КЛ+КМ 2+1 -3 + 0 РСП 3 - 13 -
2002 ЛК+A 2+21 - КБ 3 -5 - - - КЧ 1 - 27 -
2003 ЛК+A 15+44 - КБ 7 -5 ПаК 2 -3 - - - 68 -
2004 ЛК+A 16+19 - КБ 4 -4 - - - - - - 39 -
Усього за «Васко да Гаму» 38+89 - 14 -14 5 -6 4 - 150 –
2005 Бразилія «Крузейру» ЛМ+A 15+40 -11 + -66 КБ 9 -9 ПаК 3 -2 - - - 67 -88
2006 ЛМ+A 15+36 -8 + -41 КБ 6 -8 ПаК 1 0 - - - 58 -57
2007 ЛМ+A 13+28 -16 + -36 КБ 6 -3 ПаК 2 -2 - - - 49 -57
2008 ЛМ+A 14+38 -13 + -44 - - - КЛ 10 -14 - - - 62 -71
2009 ЛМ+A 13+34 -11 + -46 - - - КЛ 14 -12 - - - 61 -69
2010 ЛМ+A 12+36 -14 + -34 - - - КЛ 12 -12 - - - 60 -60
2011 ЛМ+A 14+33 -11 + -43 - - - КЛ 8 -4 - - - 55 -58
2012 ЛМ+A 12+37 -12 + -51 КБ 5 -5 - - - - - - 54 -68
2013 ЛМ+A 13+36 -13 + -34 КБ 7 -3 - - - - - - 56 -50
2014 ЛМ+A 13+36 -4 + -36 КБ 8 -10 КЛ 10 -10 - - - 67 -60
2015 ЛМ+A 11+36 -10 + -32 КБ 2 -5 КЛ 10 -7 - - - 59 -54
2016 ЛМ+A+ПЛ 12+19+2 -6 + -33 + -5 КБ 5 -4 - - - - - - 38 -48
2017 ЛМ+A 1+32 0 + -31 КБ 7 -6 - - - - - - 40 -37
2018 ЛМ+A 13+30 -4 + -27 КБ 8 -6 КЛ 9 -5 - - - 60 -42
2019 ЛМ+A 15+35 -9 + -44 КБ 6 -9 КЛ 8 -2 - - - 64 -64
2020 ЛМ+B 11+36 -10 + -30 КБ 4 -6 - - - - - - 51 -46
2021 ЛМ+B 13+37 -9 + -38 КБ 4 -2 - - - - - - 54 -49
Усього за «Крузейру» 210+579+2 -161 + -666 + -5 77 -76 87 -70 - - 955 -978
2022 Бразилія «Флуміненсе» ЛК+A 5+38 -1 + -41 КБ 8 -10 КЛ+ПаК 4+6 -4 + -5 - - - 61 -61
2023 ЛК+A 13+27 -8 + -33 КБ 4 -2 КЛ+ПаК 12+0 -11 + -0 - - - 56 -54
Усього за «Флуміненсе» 18+65 -9 + -74 12 -12 22 – - - 117 -115
Усього за кар'єру 1047 -914 103 -102 114 -96 4 - 1268 -1112

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Крузейру»: 2013, 2014
«Крузейру»: 2017, 2018
«Атлетіко Паранаенсе»: 1998
«Васко да Гама»: 2003
«Флуміненсе»: 2022, 2023
«Крузейру»: 2006, 2008, 2009, 2011, 2014, 2018, 2019
«Флуміненсе»: 2023
«Флуміненсе»: 2024
Збірні
Бразилія: 2004

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Fábio: não troco o Cruzeiro por nenhum clube do Brasil ou exterior (порт.). Lancepress!. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
  2. ↑ Rodrigo Fuscaldi (2 червня 2010). Goleiro Fábio grava as mãos na Calçada da Fama do Mineirão (порт.). globo.com. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
  3. ↑ Fábio diz que Cruzeiro não aceitou sequer redução salarial e se despede do clube: "Dor e gratidão". ge (pt-br) . 6 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2023.
  4. ↑ Fluminense acerta a contratação de Fábio. FolhaEstado.com (pt-br) . 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  5. ↑ Após estrear com vitória, Fábio supera recorde de Magno Alves. NetFlu.com.br (pt-br) . 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  6. ↑ Cuántos récords logró Fábio ante Boca? [How many records set Fábio against Boca?]. ElGrafico.com.Ar (ісп.). El Gráfico (Argentina). 6 листопада 2023. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
  7. ↑ Com 43 anos, Fábio completa 100 jogos na Libertadores e conquista seu primeiro título [At 43 years old, Fábio reaches 100 matches in Copa Libertadores and wins his first title]. SaudacoesTricolores.com (pt-br) . Saudações Tricolores. 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
  8. ↑ Boca Juniors x Fluminense: Fábio se torna o primeiro brasileiro a completar 100 jogos na Libertadores [Boca Juniors vs. Fluminense: Fábio becomes the first Brazilian to reach 100 matches in Copa Libertadores]. oDia.ig.com.br (pt-br) . O Dia. 4 листопада 2023. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
  9. ↑ Fábio :: Histórico Competições. oGol.com.br (pt-br) . oGol. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
  10. ↑ Fábio festeja a primeira convocação, e Henrique, a volta à Seleção. 19 травня 2011. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  11. ↑ Conca é eleito o melhor jogador do Brasileirão 2010 [Conca was elected the best player of the 2010 Campeonato Brasileiro Série A]. GZH (pt-br) . 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
  12. ↑ Os melhores do campeonato são homenageados na festa da Premiação Brasileirão 2013 [The best of the 2013 Campeonato Brasileiro Série A] (pt-br) . Бразильська конфедерація футболу. 9 грудня 2013. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 9 листопада 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фабіо_Дейвсон_Лопес_Масіел&oldid=43172980