Файнберг Яків Борисович — Вікіпедія

Файнберг Яків Борисович
Народився	7 вересня 1918(1918-09-07) Золотоноша, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер	7 березня 2005(2005-03-07) (86 років) Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	фізик
Галузь	фізика
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Науковий керівник	Ахієзер Олександр Ілліч
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна і ННЦ ХФТІ
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	НАНУ
Нагороди
Сайт	kipt.kharkov.ua

Я́ків Бори́сович Фа́йнберґ (нар. 7 вересня 1918, Золотоноша — пом. 7 березня 2005) — український фізик родом із Золотоноші, член-кореспондент АН УРСР (із 1964).

Закінчив Харківський університет 1940 року, з 1946 — працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР, у 1949–1972 — у Харківському університеті (з 1963 — професор).

Праці з електродинаміки, зокрема теорії прискорювачів елементарних частинок, хвилеводів та фізичної плазми.

Співавтор відкриття «Турбуляцентне нагрівання і аномальний опір плазми», сприяло новому циклу теоретичних досліджень у фізиці плазми.

• Яков Борисович Файнберг. Ученый. Гражданин. Учитель / редкол. : И. М. Неклюдов, А. М. Егоров, А. С. Бакай [та ін]. − Х., 2009. − 781 с. : ил., фотогр. − Бібліогр. : с. 714−752 (304 назви). − ISBN 978-966-2136-18-0.
• Експерт
• Золотоніський район^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.