Факторинг — Вікіпедія

Факто́ринг — (від англ. factoring — посередник) фінансова комісійна операція, при якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість факторинговій компанії з метою:

• миттєвого отримання більшої частини платежу;
• гарантії повного погашення заборгованості;
• зниження витрат з ведення рахунків.

Спочатку факторинг з'явився як операція торгових посередників, а потім отримав форму кредитування.

Відповідно до законодавства України факторинг належить до фінансових послуг, та здійснювати факторингові операції мають право банки, фінансові установи, колекторські компанії, приватні підприємці.

Розвиток ринку факторингу активізує та пришвидшує економічну діяльність.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Фактор — це банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, що передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб).

Клієнт — це сторона, що відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), за що отримує від Фактора грошові кошти.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

• Глава 73 «Факторинг» Цивільного кодексу України
• Стаття 350 Господарського кодексу України
• Розпорядження № 352 06.02.2014 року [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг…» Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

• Законодавча термінологія
• Файнтрейдинг

• Факторинг [Архівовано 9 травня 2016 у Wayback Machine.] //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
• Факторинг // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
• ФАКТОРИНГ [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• ФАКТОРИНГ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

• Факторинг: навч. посіб. / О. Д. Вовчак, Г. Є. Шпаргало, Т. Я. Андрейків. — К. : Знання, 2012. — 247 с.
• Коломієць К.В. Договір факторингу як підстава зміни кредитора у зобов’язанні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2020.

Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.