French
DeutschФельгенгауер Павло Євгенійович — Вікіпедія
| Фельгенгауер Павло Євгенійович | |
|---|---|
| рос. Павел Евгеньевич Фельгенгауэр | |
| Народився | 6 грудня 1951[1] (72 роки) Москва, СРСР |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | журналіст, біолог, військовий аналітик |
| Alma mater | Біологічний факультет МДУd (1975) |
| Заклад | Новая газета |
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук (1987) |
| Родичі | Фельгенгауер Тетяна Володимирівна |
| Нагороди |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Павло Євгенійович Фельгенга́уер (нар. 6 грудня 1951, Москва) — російський біолог, журналіст, воєнний оглядач.
За освітою біолог, випускник біологічного факультету МДУ (1975), кандидат наук (1987). У якості наукового співробітника Інституту біології розвитку АН СРСР займався молекулярною біологією.
Після розпаду СРСР почав працювати у журналістиці. Працював штатним воєнним оглядачем «Незалежної газети» (1991—1993) й газети «Сьогодні» (1993—1999). Входив до складу редколегії останнього видання. Починаючи з 1999 року виступає як незалежний воєнний оглядач та аналітик. На початку п'ятиденної війни у інтерв'ю телеканалу BBC давав високу оцінку діям грузинських артилерійських частин та передбачав «тисячні» втрати російський військ.[2] Авторські матеріали журналіста виходять на сторінках газети The Moscow Times і «Нової газети», а його експертні висновки можна зустріти у ряді російських та іноземних ЗМІ. Регулярний гість ефірів радіостанцій «Эхо Москвы» і «Радио Москвы».[3] Вітчим журналістки радіостанції «Эхо Москвы» Тетяни Фельгенгауер.[4]
Указом № 174 від 2 лютого 1993 року Бориса Єльцина нагороджений медаллю «Захиснику вільної Росії» за участь у придушенні Серпневого путчу 1991 року.[5][6]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1058838814 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Южная Осетия: военные перспективы конфликта. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019. [Архівовано 2019-06-21 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Павел Евгеньевич Фельгенгауэр. Пресс-портрет // Яндекс. Новости
- ↑ Интервью Т. Фельгенгауэр. Эхо Москвы. (рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 02.02.1993 г. № 174. Президент России. Процитовано 19 червня 2016. (рос.)
- ↑ 199302021 » КиБиткА - ЛеТопИсь ГрупПы АлисА. www.kibitka.net. Процитовано 19 червня 2016. (рос.)
