Фердинанд Гайм — Вікіпедія

Фердинанд Гайм
нім. Ferdinand Heim
Генерал-майор Гайм (1942).
Народився	27 лютого 1895(1895-02-27)[1] Ройтлінґен, Тюбінген, Німеччина[1]
Помер	14 листопада 1971(1971-11-14)[1] (76 років) Ульм, Тюбінген, Баден-Вюртемберг, ФРН[1]
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд Карл Теодор Гайм (нім. Ferdinand Karl Theodor Heim; 27 лютого 1895, Ройтлінген — 14 листопада 1971, Ульм) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

24 червня 1914 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — 1-й офіцер Генштабу, з 1 серпня 1939 року — начальник штабу 16-го армійського корпусу. З 3 вересня 1940 року — начальник штабу Вальтера фон Райхенау, брав участь у плануванні операції «Барбаросса».

З 1 липня 1942 року — командир 14-ї танкової дивізії, з 1 листопада 1942 року — 48-го танкового корпусу. Танки корпусу зберігались в сараях, де жили численні миші, які перегризли електричні кабелі більшості танків. Як наслідок, в корпусу працювали близько 30 танків і він не зміг зупинити наступ радянських військ під час операції «Уран». Вся провина за поразку була звалена на Гайма і зрештою він був звільнений з вермахту і тимчасово перебував під арештом. У повоєнному інтерв'ю Гайм сказав, що причиною звільнення були особисті накази Адольфа Гітлера без жодних пояснень чи офіційних звинувачень, оскільки той не хотів звинувачувати у поразці відверто слабкі румунські частини, які входили в корпус. В липні 1943 року його звільнення офіційно перетворили вихід на відставку.

1 серпня 1944 року відновлений на службі і 5 серпня призначений комендантом фортеці Булонь. Після важких бомбардувань і боїв 23 вересня здався 3-й канадській піхотній дивізії. 12 травня 1948 року звільнений з полону і повернувся в Німеччину.

• Фанен-юнкер (24 червня 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (10 жовтня 1914)
• Фенріх (10 листопада 1914)
• Лейтенант (25 лютого 1915) — патент від 23 червня 1913 року.
• Оберлейтенант (18 жовтня 1918)
• Гауптман (1 лютого 1928)
• Майор (1 серпня 1934)
• Оберстлейтенант (18 жовтня 1918)
• Гауптман (1 лютого 1928)
• Майор (1 серпня 1934)
• Оберстлейтенант (1 березня 1937)
• Оберст (1 серпня 1939)
• Генерал-майор (1 лютого 1942) — патент від 1 квітня 1942 року.
• Генерал-лейтенант (1 лютого 1942)

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (30 серпня 1940)
• Німецький хрест в золоті (26 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

• Nigel Thomas, Stephen Andrew: The German Army 1939-45 (5).
• Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921—1945 Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 5: v. Haack–Hitzfeld, Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2538-3, S. 240—242.
• Frank Raberg: . Süddeutsche Verlagsgesellschaft im Jan Thorbecke Verlag, Ostfildern 2010, ISBN 978-3-7995-8040-3, S. 159.
• Gerhard Granier: Heim, Ferdinand Karl Theodor. In: Baden-Württembergische Biographien. Band 2, S. 207—209 (leo-bw.de).
• Sönke Neitzel: Abgehört — Deutsche Generäle in britischer Kriegsgefangenschaft 1942—1945. Propyläen, Berlin 2005, ISBN 3-549-07261-9. List Taschenbuch 2007, ISBN 978-3-548-60760-3
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 147
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 375, ISBN 978-3-938845-17-2
• Ritterkreuz Archiv II/2009, Veit Scherzer, Ranis, Juni 2009, ISSN 1866-4709
• WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio-Verlag, 2009.