Ференц Кочиш (борець) — Вікіпедія

Ференц Кочиш
угор. Kocsis Ferenc
Ференц Кочиш у фінальній сутичці Олімпіади-80 проти радянського борця Анатолія Бикова
Ференц Кочиш у фінальній сутичці Олімпіади-80 проти радянського борця Анатолія Бикова
Ференц Кочиш у фінальній сутичці Олімпіади-80 проти радянського борця Анатолія Бикова
Загальна інформація
Національністьугорець
Громадянство Угорщина
Місце проживанняБудапешт
Народження8 липня 1953(1953-07-08) (71 рік)
Будапешт, Угорська Народна Республіка
Зріст173 см
Вага74 кг
Спорт
КраїнаУгорщина Угорщина
Вид спортуборотьба
Дисциплінагреко-римська боротьба
Клуб«Ганз-Маваг» Будапешт
Нац. збірнаУгорщина Угорщина
ТренериФеренц Кішш
ТренуєПетер Фаркаш
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Угорщина Угорщина
Олімпійські ігри
Золото Москва 1980 Греко-римська боротьба, 74 кг
Чемпіонати світу з боротьби
Бронза Гетеборг 1977 Греко-римська боротьба, 74 кг
Срібло Мехіко 1978 Греко-римська боротьба, 74 кг
Золото Сан-Дієго 1979 Греко-римська боротьба, 74 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Золото Осло 1978 Греко-римська боротьба, 74 кг
Золото Бухарест 1979 Греко-римська боротьба, 74 кг
Золото Гетеборг 1981 Греко-римська боротьба, 74 кг
Золото Будапешт 1983 Греко-римська боротьба, 74 кг
CMNS: Ференц Кочиш у Вікісховищі
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ференц Кочиш.

Ференц Кочиш (угор. Kocsis Ferenc; нар. 8 липня 1953(19530708), Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський борець греко-римського стилю, чемпіон, срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, чотириразовий чемпіон Європи, чемпіон Олімпійських ігор. Включений до Всесвітньої Зали слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Виступав за борцівський клуб «Ганз-Маваг» з Будапешта. Одинадцять разів вигравав чемпіонат Угорщини. Тренувався під керівництвом дворазового чемпіона Європи, призера чемпіонатів світу та Олімпійських ігор[2] Ференца Кішша.

Вперше на п'єдестал на змаганнях найвищого рівня зійшов у 1977 році, ставши бронзовим медалістом чемпіонату світу.

Наступного року на чемпіонаті світу зійшов сходинкою вище, поступившись у фіналі радянському борцеві Арифу Ніфтуллаєву і виграв континентальну першість, подолавши у фіналі радянського борця Анатолія Бикова.

Ще через рік, у 1979 виграв вже обидва чемпіонати — світовий і європейський. На першому здобув перемогу у фінальній сутичці над болгарином Янко Шоповим, у другому — над В'ячеславом Мкртичевим із СРСР.

У 1980 на московській Олімпіаді знову подолав у фіналі господаря змагань Анатолія Бикова, який виграв попередні Олімпійські ігри в Монреалі. Радянський атлет, якого судді дискваліфікували за пасивність, після того стверджував, що його засудили через політичний момент — треба було поділитися золотими медалями з іншими країнами. До того ж, за його словами, Ференц Кочиш був протеже президента Міжнародної федерації боротьби.[3]

Наступного року знову виграв європейську першість, здобувши перемогу у фіналі вже над іншим радянським борцем — Володимиром Галкіним.

Останню медаль на змаганнях найвищого рівня здобув 1983, подолавши у фіналі континентальної першості поляка Анджея Супрона, і вчетверте став чемпіоном Європи.

Після завершення активних виступів на борцівському килимі перейшов на тренерську роботу. Тренував дворазового чемпіона світу, чемпіона та срібного призера чемпіонатів Європи, чемпіона Олімпійських ігор 1992 року Петера Фаркаша.[4]

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — чемпіонка та багаторазова призерка чемпіонатів Європи, бронзова призерка чемпіонату світу з настільного тенісу[5] Габріелла Сабо.

Старший брат — бронзовий призер чемпіонату світу 1973 року з вільної боротьби[6] Янош Кочиш.

Спортивні результати

[ред. | ред. код]

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 1980 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото

Виступи на Чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1977 Угорщина Угорщина 74 кг Бронза
Чемпіонат світу з боротьби 1978 Угорщина Угорщина 74 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1979 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото

Виступи на Чемпіонатах Європи

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1976 Угорщина Угорщина 74 кг 5
Чемпіонат Європи з боротьби 1978 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1979 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1981 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1983 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото
Чемпіонат Європи з боротьби 1984 Угорщина Угорщина 74 кг 7

Виступи на інших змаганнях

[ред. | ред. код]
Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Гран-прі Німеччини з боротьби 1979 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото
Гран-прі Німеччини з боротьби 1980 Угорщина Угорщина 74 кг  Золото

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hall of Fame — Greco-Roman // United World Wrestling ({{lang-uk|[[Об'єднаний світ боротьби]]}}) (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2016.
  2. ↑ Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  3. ↑ [Канадец Быков с казахстанским паспортом // Газета «Караван». 16.09.2011 (рос.). Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016. Канадец Быков с казахстанским паспортом // Газета «Караван». 16.09.2011 (рос.)]
  4. ↑ Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
  5. ↑ Чемпионы настольного тенниса. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  6. ↑ Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Фільми та відео про Ференца Кочиша
Sportmúzeum (42. rész) : Kocsis Ferenc(угор.)
Поєдинок проти Анатолія Бикова на літній Олімпіаді 1980
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ференц_Кочиш_(борець)&oldid=35801457