Филипчак Іван Пилипович — Вікіпедія

Іван Филипчак
Іван Филипчак. Портрет виконав генерал М. Омелянович-Павленко, Самбір 1943/44
Народився	27 січня 1871(1871-01-27) с. Лішна на Сяніччині,
Помер	21 жовтня 1945(1945-10-21) (74 роки) м. Тайшет
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  Польська Республіка  СРСР[1]
Діяльність	письменник, педагог, regional writer
Сфера роботи	літературна діяльністьd[2] і краєзнавча літератураd[2]
Мова творів	українська
Роки активності	з 1896
Роботи у  Вікіджерелах

Іван Пилипович Филипчак (27 січня 1871, Лішна — 21 жовтня 1945, Тайшет) — український галицький педагог, письменник, громадський діяч і краєзнавець.

Родом із села Лішна на Сяніччині (Австро-Угорщина, нині — у складі Польщі).

Вчився в Сяніцькій гімназії (1889 р.) та у Станиславській вчительській семінарії. 1896 р. — закінчив вищі вчительські курси у Львові і був направлений на роботу в м. Комарно, а 1898 р. переведений викладачем Самбірської вчительської семінарії. Згодом працює у середніх загальних школах Самбірщини.

Зазнавав переслідувань (зокрема, вночі з 14 на 15 березня 1939 вибили шиби в його домі^[3]).

Залишившись рано вдівцем, сам виховував п'ятеро дітей. Навчав дітей любити рідну Лемківщину. Часто їм говорив: «Ви всі народилися в Самборі, але ваші батько, діди й прадіди — усі лемки». Филипчак любив господарювати, тому на заощаджені гроші купив садибу, збудував скромний будинок, засадив сад. Вирощував шовкопрядку і мав у цьому занятті немало послідовників, тому 1920 р. змушений був організувати курс шовківництва. Кілька років очолював товариство «Сільський господар». Брав участь у заснуванні музею «Бойківщина» в Самборі. На жаль війна призвела до загибелі музею. Допомагав в організації регіональних музеїв у містах Сянік, Яворів, Теребовля, Перемишль, Стрий. 1940 р. призначений директором Самбірського історико-етнографічного музею. І. Филипчак — автор багатьох історичних повістей, краєзнавчих нарисів, статей, досліджень, зокрема: з історії Самбірщини та проблем шкільництва.

04.11.1944 р. заарештований НКВС, засуджений на 15 років.

21жовтня 1945 р. помер від голоду й холоду в Тайшеті, Іркутської області.

15 березня 1999 р. Кабінет Міністрів України Постановою № 382 присвоїв Самбірському педагогічному училищу ім'я краянина Івана Филипчака. В училищі організовано кімнату-музей. 12 листопада 2001 р. на території навчального закладу урочисто відкрито та освячено пам'ятник І. Филипчаку.

Автор прозових творів «Княгиня Романова» (1927), «За Сян» (1928, 1982), «Будівничий держави», «Сила волі» (1930), «За вчительським хлібом» (1932), «Лемко Ділер», «Дмитро Детько» (1938); наукових розвідок «З історії села Лішні, Сяніцького повіту», «Школа в Лаврові», «Історія Тиряви Сильної», «Короткий курс шовківництва», «Кульчицький — герой Відня» (1933), «Іван Берладник» (1935), «Дмитро Детько» (1935).

Окремі видання:

• Филипчак І. Анна Ярославна — королева Франції. — Дрогобич: Відродження, 1995. — 176 с.
• Филипчак І. Будівничий держави. — Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1985. — 150 с.
• Филипчак І. За Сян! — Нью-Йорк: Фундація дослідження Лемківщини, 1982. — 110 с.
• Филипчак І. Княгиня Романова. — Львів: Червона калина, 1990. — 344 с.
• Филипчак І. Кульчицький — герой Відня. Повість. — Кліфтон, 1983. — 187 с.
• Филипчак І. Іванко Берладник або пропаща сила. — Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка, 1986. — 135 с.
• Іван Филипчак. Історія села Берегів Самбірського повіту.видавниство читальні ''Просвіти в Берегах'' .рік 1935р-більше 64 ст

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Дибко І. Про автора і його книжку // Филипчак І. Кульчицький — герой Відня. Повість. — Кліфтон, 1983. — С. 9—11.
• Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

• Филипчак — галицький педагог, письменник, громадський діяч та краєзнавець.
• був директором музею «Бойківщина»^{[недоступне посилання з червня 2019]}.

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.