Флавій Бавтон — Вікіпедія

Флавій Бавтон (*Flavius Bauto, д/н — між 385 та 388) — військовий діяч часів пізньої Римської імперії.

Походив з впливового франкського роду. Був рідним братом військовика Флавія Рікомера. Записався до римського війська за імператора Валентиніана I. У 380 році імператор Граціан призначив Бавтона magister militum. У 383 році Граціан відправив Бавтона на підтримку нового імператора Феодосія I. Того ж року виступив проти алеманів-ютунгів, що вдерлися до провінції Реція. Завдав останнім поразки. Після цього найняв германців для походу проти узурпатора Магна Максима.

У 384 році допоміг імператору Валентиніану II винести Вівтар перемоги з Римської курії. У 385 році стає консулом (разом з Аркадієм, сином імператора Феодосія I. Помер невдовзі після 385 року.

• Арбоґаст
• Елія Евдоксія, дружина імператора Аркадія

• Arnold Hugh Martin Jones, John Robert Martindale, John Morris: Bauto. In: The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE). Band 1, Cambridge University Press, Cambridge 1971, ISBN 0-521-07233-6, S. 159–160.