Формуляр (техніка) — Вікіпедія

Формуля́р у техніці — експлуатаційний документ, що містить відомості, які засвідчують ґарантії виробника, значення основних параметрів і характеристик (властивостей) виробу, відомості, що відображають технічний стан даного виробу, відомості про сертифікацію^[1] й утилізування виробу, а також відомості, що їх вносять у період його експлуатування (тривалість і умови роботи, технічне обслуговування, ремонт та інші дані)^[2].

Код документа за міждержавним стандартом ДСТУ ГОСТ 2.601:2006^[1] — ФО.

Документ складають на вироби, в період експлуатації яких необхідно вносити відомості про значення основних параметрів і характеристиках (властивостях) виробу, що відображають технічний стан даного виробу та/або дані про процес експлуатації (тривалість і умови роботи, дані про проведення технічного обслуговування, ремонту тощо).^[1]

Формуляр на виріб містить^[3] титульний аркуш, аркуш змісту, правила ведення формулярів і паспортів і, в загальному вигляді, складається з таких розділів:

• загальні вказівки;
• основні відомості про виріб;
• основні технічні дані;
• індивідуальні особливості виробу;
• комплектність;
• ресурси, строки служби та зберігання;
• гарантії виробника (постачальника);
• консервація;
• свідоцтво про пакування;
• свідоцтво про приймання;
• рух виробу при експлуатації;
• облік роботи виробу;
• облік технічного обслуговування;
• облік роботи за бюлетенями і вказівками;
• роботи при експлуатації;
• зберігання;
• ремонт;
• особливі позначки;
• відомості про утилізацію;
• контроль стану виробу та ведення формуляра;
• перелік додатків.

Допускається окремі пункти вилучати або об'єднувати.

Паспорт (техніка)