Франко Ольга Федорівна (Білевич) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Франко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Франко Ольга Федорівна (Хоружинська).
Ольга Федорівна Франко
Народилася24 липня 1896(1896-07-24)
Вирів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Померла27 березня 1987(1987-03-27) (90 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
КраїнаПольща Польща → СРСР СРСРАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьукраїнка
Місце проживанняЛьвів
Діяльністьписьменниця,
У шлюбі зПетро Франко
Гробівець родини Франків-Галущаків на 69 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Ольга Федорівна Білевич (24 липня 1896, Вирів (тепер Львівська область) — 27 березня 1987, Львів), у шлюбі Франко — українська кулінарка, автор куховарських книг. У часи СРСР кулінарні книжки Ольги Франко не видавалались, оскільки їх було зараховано до «буржуазної» літератури.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]
Ольга Франко з чоловіком

Народилася в родині священника о. Теодора Білевича і його дружини Ольги з Базилевичів. Закінчила приватну гімназію. По закінченні гімназіальних студій працювала учителькою української мови у жіночій школі міста Буська.[джерело?]

У 15 років познайомилася з Петром Франком, товаришем її брата. Через сім років зустріла його знову. 4 лютого 1919 — одружилася.[джерело?]

В 1920 — переїхала до Відня, де після поранення лікувався чоловік. Закінчила у Відні дворічні кулінарні курси при Вищій школі сільського господарства.

Першою її працею була «Кухня в таборі» (раритетне видання).

Найкращим виданням авторства Ольги Франко вважають «Першу українську загально-практичну кухню» (Коломия, 1929, передмова П. Франка; перше перевидання після II Світової війни — Львів, 1990, літературне опрацювання Оксани Сенатович, під назвою «Практична кухня»).

Інша відома праця — «Всенародна кухня» (Львів, 1937). За структурою це видання відрізняється від «Практичної кухні» — подає комплексні сніданки, обіди й вечері за порами року.

Ольга Франко активно куховарила для домашніх до 91-річного віку.

Похована в гробівці родини Франків-Галущаків на 69 полі Личаківського цвинтаря.

З Петром Франком мала двох доньок — Віру та Іванну.

Праці

[ред. | ред. код]
Перевидання
  • Франко О. Практична кухня / Літ. опрацюв. О. П. Сенатович; Худож. І. П. Плесканко. — 2-ге вид. — Львів: Каменяр, 1992. — 238 с.
  • Франко О. 1-ша українська загально-практична кухня з численними ілюстраціями та кольоровими таблицями / Ольга Франко; передмова і коментарі М. Душар; післямова Н. Тихолоз; фото М. Душар; худож.-оформлювач О. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2019. — 543 с. — ISBN 978-966-03-8794-2.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

За мотивами біографії Ольги Франко готується художній фільм «Смак свободи» (продюсер — Олена Моренцова-Шулик, режисер — Олександр Березань). У 2020 році проєкт виграв відбір на грант від Держкіно. Вихід фільму очікується восени 2022 року.[1][2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б «Смак свободи» — українське кіно з кулінарними історіями. Гості — Наталія Тихолоз, Олена Моренцова — «У своїй тарілці» з Оленою Брайченко, грудень 2020.
  2. ↑ Рада з державної підтримки кінематографії затвердила перелік кінопроєктів-переможців чотирнадцятого конкурсного відбору Держкіно // Державне агентство України з питань кіно, 06.10.2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франко_Ольга_Федорівна_(Білевич)&oldid=42674227