Франсуа Келлерман — Вікіпедія

Франсуа Келлерман
фр. François-Christophe Kellermann, duc de Valmy
Народження	28 травня 1735(1735-05-28)[1][2][…] Страсбург, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція[4]
Смерть	23 вересня 1820(1820-09-23)[5] (85 років) Париж[4]
Поховання	Вальмі[6], Grave of Kellermannd[6][7][8] і Grave of Kellermannd
Країна	Франція
Звання	Маршал Франції
Війни / битви	Наполеонівські війни, Семирічна війна, Війна першої коаліції, Битва під Вальмі 1792, Revolt of Lyon against the National Conventiond і Battle of Epierred
Титул	герцог
Діти	Франсуа Етьєн Келерманd і Marguerite-Cécile Kellermannd
Нагороди	імена, нанесені на Тріумфальну арку
Франсуа Келлерман у Вікісховищі

Франсуа-Крістоф Келлерман (герцог де Вальмі, фр. François-Christophe Kellermann, duc de Valmy; 28 травня 1735, Страсбург — 23 вересня 1820, Париж) — французький воєначальник Революційних війн, при Наполеоні — почесний маршал Франції.

Народився у Стасбурзі, у 1752 був завербований до французького гусарського полку, у 1788 вже мав чин генерала. У 1792 Келлерман, який з захопленням сприйняв ідеї революції, був призначений головнокомандувачем мозельскої армії, з'єднався з Дюмур'є та 20 вересня витримав славетну канонаду у Вальмі, стримавши навалу прусських військ, що значно перевищували чисельність військ, що він ними командував. Був звинувачений у тому, що недостатньо енергійно переслідував прусські війська, що відступали, але був виправданий судом.

Похований на цвинтарі Пер-Лашез.