Франциск Ксаверій Сапега — Вікіпедія

Франциск Ксаверій Сапега
Franciszek Ksawery Sapieha
Народився	1741(1741) Кодень, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер	10 лютого 1808 Ценковиці
Поховання	Базалія[1]
Підданство	Річ Посполита
Членство	Торговицька конфедерація
Посада	смоленський воєвода
Термін	1790—1793 роки
Попередник	Юзеф Скумін-Тишкевич
Наступник	посаду скасовано
Конфесія	католицтво
Рід	Сапіги
Батько	Ігнацій Сапіга
Мати	Анна Красіцька
У шлюбі з	Терез Суфчинська
Діти	4 сини і 3 доньки
Нагороди

Франциск Ксаверій Сапега (1741 — 10 лютого 1808, Ценковиці) — державний та військовий діяч, урядник часів занепаду Речі Посполитої.

Походив з литовсько-білоруського магнатського роду Сапіг гербу Лис — Коденської гілки. Третій син мстиславського воєводи Ігнація Сапіги та Анни Красіцької. Народився в 1741 році. Здобув спочатку домашню освіту. У 1751 році втратив матір, а 1758 року — батька. Опинився під опікою стрийка Кароля Юзефа Сапіги.

У 1752 році вступив до Колегіуму нобіліуму у Варшаві. Невдовзі розпочав військову кар'єру. У 1763 році від стрийка Кароля Юзефа Сапіги отримав звання поручика п'ятигірської хоругви. 1764 року намагався стати послом (депутатом) від берестейського воєводства на конвакційний сейм, але невдало. У 1766 році стає ротмістром литовської кавалерії. У 1768 році отримує звання полковника. Того ж року одружився з Тересою Суфчинською.

1773 року отримав орден Святого Губерта від курфюрства Пфальца. 1780 року обраний послом від Волинського воєводства на вальний сейм. З 1788 року був членом конфедерації Чотирирічного сейму. 1789 році стає віце-маршалком Трибуналу Великого князівства Литовського. У 1791 році отримав посаду смоленського воєводи (була суто номінальною, оскільки територія воєводства належала Російській імперії) і орден Святого Станіслава. Вважався противником прийняття нової Конституції (втім теперішні дослідники сумніваються стосовно цього). Невдовзі став членом Тарговицької конфедерації.

У 1793 році після Другого поділу Речі Посполитої став першим і єдиним мерецьким воєводою (смоленське воєводство було перетворено на Мерецьке). 1795 року після Третього поділу Речі Посполитої втратив усі посади. 1796 року розлучився з дружиною, одружившись із Касильдою Залеською.

Останні роки опікувався маєтностями Базалія та Красилів на Волині.

Помер у 1808 році в Ценковицях.

Перша дружина — Тереса Суфчинська. Діти:

• Януш Олександр (1775—1825), мальтійський кавалер
• Миколай (1779—1843), мальтійський лицар, полковник Великого князівства Варшавського
• Павло (1781—1855), мальтійський кавалер, полковник французької армії
• Олександр
• Текля, дружина Ігнація Цетнера, мстиславського старости
• Анна Агнешка, дружина Юзефа Маєра, поморського воєводи
• Барбара (пом. 1780)

Друга дружина — Касильда, донька Мацея Залеського, сяноцького стольника, дітей не було.

• Elżbieta Sęczys, Szlachta wylegitymowana - le.3256.1.7 - Sapieha h. Lis
• Sapieha E., Saeed-Kałamajska M. Dom Sapieżyński. cz. 2. — Warszawa: Wydawn. Nauk. PWN, 2008. S. 223.
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.

1. ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 102. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
   d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124