Франц Шмідт — Вікіпедія

Франц Шмідт
нім. Franz Schmidt
Основна інформація
Дата народження22 грудня 1874(1874-12-22)[1][2][…]
Місце народженняБратислава, Австро-Угорщина[1]
Дата смерті11 лютого 1939(1939-02-11)[1][2][…] (64 роки)
Місце смертіПерхтольдсдорф, Медлінг, Нижня Австрія, Австрія[1]
ПохованняВіденський центральний цвинтар
ГромадянствоАвстрія[4]
Професіїкомпозитор, педагог, музичний педагог, віолончеліст, викладач університету, піаніст
ОсвітаВіденський університет музики й виконавського мистецтва
ВчителіАнтон Брукнер, Теодор Лешетицький, Robert Fuchsd і Ferdinand Hellmesbergerd
Відомі учніEgon Keményd, Anna Maria Klechniowskad, Frida Kernd і Johanna Müller-Hermannd
Інструментифортепіано і віолончель
Жанриопера і симфонія
ЧленствоВіденський філармонічний оркестр
ЗакладВіденський університет музики й виконавського мистецтва
Нагороди
У шлюбі зKaroline Schmidtd[5] і Margarethe Schmidtd
ДітиLudwig Zirnerd[6] і Emma Holzschuhd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Франц Шмідт (22 грудня 1874(1874-12-22), Братислава — 11 лютого 1939(1939-02-11), Перхтольдсдорф, Нижня Австрія) — австрійський композитор і віолончеліст. Майстер пізньоромантичної симфонії, послідовник Густава Малера та Антона Брукнера.

Біографія

[ред. | ред. код]

Почав навчатися музики в рідному місті, деякий час займався грою на фортепіано під керівництвом Теодора Лешетицького. У 1888 році разом з сім'єю переїхав до Відня, де приступив до занять у Віденській академії музики у Фердинанда Гельмесберґера (віолончель), Роберта Фукса (композиція) і Антона Брукнера (контрапункт). Після закінчення курсу в 1896 році вступив за конкурсом віолончелістом в оркестр Віденської придворної опери, в якому грав до 1914 року, в тому числі під керівництвом Густава Малера, який довіряв Шмідту сольні партії. У 1914 році Шмідт змінив пульт на катедру, вступивши до Віденської академії музики як викладач фортепіано; надалі в різні роки він викладав також віолончель, контрапункт і композицію, в 1925 році зайняв пост директора академії, а в 1927—1931 був її ректором і лише в 1937 році залишив викладацьку діяльність через погіршення здоров'я.

У 1935—1937 роках створив масштабну ораторію «Книга за сімома печатками» на власне лібрето за «Апокаліпсисом». Ораторія вперше прозвучала в Відні 15 червня 1938 року; диригував колишній учень Шмідта, керівник Віденського симфонічного оркестру Освальд Кабаста.

Після аншлюса Шмідт отримав урядове замовлення на кантату «Німецьке Воскресіння», яка повинна була оспівувати велич Третього рейху; це замовлення Шмідт виконати не встиг (твір зберігся в клавірі). В останні роки життя працював також над камерними творами на замовлення піаніста Пауля Вітгенштайна.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Опера «Нотр-Дам» (лібрето за книгою В. Гюго; прем'єра — Відень, 1914)
  • Ораторія «Книга за сімома печатками» (нім. Das Buch mit sieben Siegeln, на тексти Апокаліпсису; 1937; прем'єра — Відень, 1938)
  • Кантата «Німецьке Воскресіння» (нім. Deutsche Auferstehung; 1938—1939, клавір; прем'єра в оркестровці Роберта Вагнера — Відень, 1940)
  • Симфонія № 1 E-dur (1899; прем'єра — Відень, 1902)
  • Симфонія № 2 Es-dur (1913; прем'єра — Відень, 1913)
  • Симфонія № 3 A-dur (1928; прем'єра — Відень, 1928)
  • Симфонія № 4 C-dur (1933; прем'єра — Відень, 1934)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118608762 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  5. ↑ https://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_S/Schmid_Franz_1874_1939.xml
  6. ↑ https://www.wina-magazin.at/ich-habe-immer-noch-eine-wut/

Література

[ред. | ред. код]
  • Tschulik N. Franz Schmidt. Wien, 1972 (Eng. Trans., 1980).
  • Corfield TB Franz Schmidt: a discussion of his style. New York, 1989.
  • Studien zu Franz Schmidt, Bd. 8. Wien, 1990..
  • Studien zu Franz Schmidt, Bd. 12. Wien, 1999..
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франц_Шмідт&oldid=43190200