Франц фон Гіппер — Вікіпедія

Франц фон Гіппер
Franz Ritter von Hipper
Ім'я при народженні	Франц Гіппер
Народження	13 вересня 1863(1863-09-13) Вайльгайм • Баварія
Смерть	25 травня 1932(1932-05-25) (68 років) Отмаршен-Гамбург • Веймарська республіка
Поховання	Цвинтар Вайльгайму
Країна	Німеччина
Приналежність	• Німецька імперія
Вид збройних сил	• Імператорські військово-морські сили
Роки служби	1881 - 1918
Звання	Адмірал
Командування	Флот відкритого моря
Війни / битви	Перша світова війна операції грудня 1914 битва біля Доггер-Банки Ютландська морська битва
Титул	Ritter
Нагороди
Франц фон Гіппер у Вікісховищі

Франц Ріттер фон Гіппер (нім. Franz Ritter von Hipper) — (13 вересня 1863, Вайльгайм — 25 травня 1932, Отмаршен-Гамбург) адмірал Імператорських ВМС (нім. Kaiserliche Marine) Німецької імперії періоду Першої світової війни, командуючи Розвідувальними Силами Флоту відкритого моря, головнокомандувач Флоту відкритого моря (нім. Hochseeflotte).

Франц фон Гіппер народився у баварському містечку Вайльгайм за 60 км від Мюнхену. Через три роки помер його батько, крамар Антон і Франц ріс у прийомній сім'ї. З 5 років навчався в Мюнхені у католицькій школі, з 10 років у гімназії. Після навчання поступив кадетом на навчальний фрегат SMS Niobe^[en], згодом крейсер-фрегат^[de] SMS Leipzig^[en]. Після навчання у Морській школі Кіля^[de] 21 листопада 1884 отримав офіцерський патент, поступивши 19 грудня 1885 на службу в званні унтерлейтенанта. Він виконував різні функції, зокрема був штурманом на яхті кайзера Hohenzollern^[de], де отримав 1902 звання корветтен-капітан.

Отримання звання дозволило Францу фон Гіпперу з 1 жовтня 1902 прийняти командування ІІ ескадри торпедних човнів, після чого настав тривалий період, коли Гіппер ненадовго займав різні командні посади. У проміжку 20 квітня — 22 серпня 1906 командувати малим крейсером SMS Leipzig^[en]; адміральську найвищу посаду ВМС на суші — командувача військово-морських станцій Північного моря; 30 вересня 1906 командира великого крейсера SMS Friedrich Carl; 6 березня — 30 вересня 1908 командира великого крейсера «Ґнайзенау». У 1912 отримав звання контрадмірала, а з 1913 командувача Розвідувальними Силами Флоту відкритого моря. З початком Першої світової війни провів декілька успішних операцій лінійних крейсерів проти сил Королівських ВМС Британії. У грудні 1914 було обстріляно британські торговельні порти Скарборо, Гартлпул і Вітбі, що призвело до жертв серед цивільного населення. Ці рейди призвели 24 січня 1915 до битви біля Доггер-Банки з переважаючими силами британського ВМФ, де німецьким кораблям вдалось відійти завдяки маневрам Гіппера. У найбільшій Ютландській морській битві війни 31 травня — 1 червня 1916 Франц Гіппер командував авангардом німецького флоту, який затопив 3 британські лінійні кораблі. Після битви лише дії Гіппера не піддали критиці і його стали вважати найкращим стратегом Кайзерліхе Маріне. У червні 1916 кайзер Вільгельм II нагородив його найвищим пруським орденом Pour le Mérite, баварський король Людвіг III нагородив його орденом Максиміліана Йозефа. Його нобілітували персональним шляхетством, записавши у матрикул Ritter von Hipper (укр. Лицар фон Гіппер).

11 серпня 1918 фон Гіппер замінив на посаді головнокомандуючого Флоту відкритого моря Райнгарда Шеера, котрий зайняв нову найвищу посаду командувача Військово-морського управління^[de]. Після того як Шеер своїм таємним наказом спровокував Кільське повстання моряків, фон Гіппер доволі успішно вів перемовини з моряками. Він відмовився 19 листопада вести 74 кораблі Гохзеєфлоту для інтернування у Скапа-Флоу, 30 листопада залишив пост головнокомандуючого і з 13 грудня 1918 на його прохання відправлений з активної служби до диспозиції^[de].

Решту життя він провів у приміській дільниці Гамбургу Отмаршен, де помер після тривалої хвороби. Його похоронили на Олсдорфському цвинтарі Гамбургу. Жалобний кортеж складався з моряків 3-ї торпедної флотилії Рейхсмаріне, прощальні слова виголосили адмірали Еріх Редер і Вільгельм Сушон. Згодом прах фон Гіппера перенесли до рідного міста Вайльгайм.

• Столітня медаль
• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Святої Анни 2-го ступеня (Російська імперія)
• Орден Святого Олафа, командорський хрест із зіркою (Норвегія)
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Медаль «За вислугу років» (Саксонія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Червоного орла
  • 4-го класу з короною
  • 3-го класу з бантом
  • 3-го класу з короною
  • 2-го класу із зіркою, дубовим листям і мечами
• Орден «За заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою і мечами на військовій стрічці
• Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу з мечами
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), командорський хрест
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Орден Білого Сокола, лицарський хрест 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Бремен, Гамбург і Любек)
• Pour le Mérite (5 червня 1916)
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, командорський хрест (6 червня 1916)

Іменем Франца фон Гіппера було названо важкий крейсер Admiral Hipper Крігсмаріне 1937, навчальний фрегат Hipper(інші мови) (1959—1964).

• Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1988, ISBN 3-7648-1499-3, стор. 106—108. (нім.)
• Hugo von Waldeyer-Hartz: Admiral Hipper. Kittler. Leipzig 1933. (нім.)
• Jürgen Busche: Heldenprüfung. Das verweigerte Erbe des Ersten Weltkriegs. Deutsche Verlags-anstalt, München 2004, ISBN 3-421-05779-6. (нім.)
• Walther Hubatsch: Hipper, Franz Ritter von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 9, Duncker & Humblot, Berlin 1972, ISBN 3-428-00190-7, стор. 203 (нім.)
• Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Kriegstaten und Ehrenbuch 1914—1918. Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, стор. 321—322. (нім.)
• Розділ 10: Franz Ritter von Hipper, in: Wilhelm Wolfslast: Helden der See. Band 1. Entdecker und Admirale, Berlin 1944, стор. 157—174. (нім.)
• Philbin, Tobias R., III (1982). Admiral von Hipper: The Inconvenient Hero. Amsterdam: B. R. Grüner Publishing Co. (нім.)