Фрегати типу «Заксен» — Вікіпедія
Фрегати типу «Заксен» | |
Дата створення / заснування | 2001 |
---|---|
Коротка назва | Sachsen і Sachsen |
Названо на честь | Sachsend |
Попередник | Lütjensd |
Країна походження | Німеччина |
Оператор | Військово-морські сили Німеччини |
Виробник | Blohm + Voss |
Габаритна ширина | 17,44 м |
Осадка | 6 м |
Довжина або відстань | 143 м |
Фрегати типу «Заксен» у Вікісховищі |
Фрегати типу «Заксен» (тип F124, нім. Sachsen-Klasse, «Саксонія») — тип фрегатів військово-морських сил Німеччини. Проєкт був розроблений у 1990-х роках німецькими суднобудівними компаніями: Blohm + Voss і ThyssenKrupp. Фрегати даного типу замінили застарілі ескадрені міноносці типу «Лют'єнс» і застосовуються як флагманські кораблі. За своїми розмірами фрегат більше схожий на ескадрений міноносець (есмінець). Головний корабель серії F219 Sachsen спущений на воду в 2001 році[1].
РЛС раннього виявлення SMART-L може супровджувати до 1000 цілей[2], при цьому РЛС цілевказування і наведення APAR відстежує до 200 цілей з можливістю забезпечення ведення вогню по 30 цілях. Кораблі несут по два вертольоти NH90. Для посадки вертольотів в штормову погоду кораблі оснащені спеціальними системами посадки.
76-мм корабельна гармата OTO Melara розташована на передній палубі. Ствол гармати має довжину 62 калібри, швидкострільність 100 пострілів за хвилину, швидкість снарядів на зрізі ствола сягає близько 925 м/с.
Назва | Бортовий номер | Верф | Закладення | Спуск на воду | Добудова | Експлуатація | Примітка |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Sachsen | F219 | Blohm + Voss | 1 лютого 1999 | 20 січня 2001 | 29 листопада 2002 | 31 грудня 2003 | |
Hamburg | F220 | Howaldtswerke | 1 вересня 2000 | 16 серпня 2002 | вересень 2004 | 13 грудня 2004 | |
Hessen | F221 | Nordseewerke | 14 вересня 2001 | 26 липня 2003 | 7 грудня 2005 | 21 квітня 2006 |
- F219 Sachsen
- F220 Hamburg
- F221 Hessen
- ↑ Die Fregatten der Sachsen-Klasse. Christian Thiels, Leiter des Presse- und Informationsstabes, Bundesministerium der Verteidigung, 2020-06-25.
- ↑ Слюсар, В.И. (2001). Цифровые антенные решётки: будущее радиолокации (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. – 2001. - № 3. с. C. 42 - 46.