Фредерик Януш — Вікіпедія
![1924](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA_%D0%AF%D0%BD%D1%83%D1%88.jpg/220px-%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA_%D0%AF%D0%BD%D1%83%D1%88.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f9/%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%AF%D0%BD%D1%83%D1%88.jpg/220px-%D0%A4%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BA_%D0%AF%D0%BD%D1%83%D1%88.jpg)
Фредерик Вільгельм Януш (Frederick Wilhelm Janusch)[1], іноді Фридерик Януш[2] (Fryderyck Janusch[3]) або Фред В. Януш (Fred. W. Janusch)[4] (13 липня 1882, Відень[1] — 23 березня 1957, Ігл-Рівер, Вісконсін, США[4]) — австрійський та американський архітектор, інженер. Спроєктував та збудував кілька будинків у Станиславові (нині — Івано-Франківськ), зокрема два будинки Гаусвальда, два будинки Хованця, Руський дім (нині Обласна бібліотека). здвоєний будинок готелю «Австрія» з житловою і готельною частинами, автономною електростанцією для цілого мікрорайону, кінотеатром, рестораном і кавʼярнею (донедавна - готель «Дністер», памʼятка архітектури, нині брутально і протизаконно, без дозволів та проекту реконструюваний в "Nadiya Palace").
Автором ідеї і замовником камʼяниці "Австрія" був єпископ Григорій Хомишин ,
Представник віденської школи архітектури[5]. У 1909 році прибув із Відня до Станиславова[4], де разом з братом заснував архітектурно-будівельну фірму, що втілювала власні проєкти[5]. У Станиславові протягом п'яти років спроєктував і звів сім визначних кам'яниць[4]. Брав участь у конкурсі на будівництво приміщення дирекції залізниці у Станиславові у 1912 році (серед інших учасників — Боублік)[6].
З початком Першої Світової війни у 1914 році переїхав у Чікаго, США, де проектував і будував хмарочоси на замовлення електричного та комунального магната Семюела Інсулла.[джерело?]
У 1930, після банкрутства Інсулла через Велику депресію, переїхав у Ігл-Рівер, де спроектував і побудував сімейну віллу на березі озера. Керував Чиказькою Всесвітньою виставкою і проєктував особняки. З 1938 по 1942 роки проектував Крижані замки.[джерело?]
У Станиславові:
- приміщення готелю «Австрія» (нині — готель «Дністер»)[4],
- Кам'яниці Гаусвальда[2],
- Кам'яниці Хованців (друга споруджена впродовж трьох років, найвища на той час у місті п'ятиярусна кам'яниця)[5],
- приміщення «Народного дому»[джерело?], у якому нині діє Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка[4].
- ↑ а б Kobel P. Strange Case of the Mad Professor. — Guilford, Connecticut, 2013. — P. 1. (англ.)
- ↑ а б Бондарев І., Головатий М. Слідами старого Станиславова. Кам'яниця Гаусвальда // Репортер. — 2014. — 10 жовтня.
- ↑ Nowe budowy w Stanisławowie // Kurjer Stanisławowski. — 1912. — № 1396 (9 czer.). — S. 2. (пол.)
- ↑ а б в г д е Шпук Р. Вихід за межі.
- ↑ а б в Мер Хованець / переклад з польської Н. Ткачик // Галицький кореспондент. — 2015. — 8 листопада.
- ↑ Wynik rozprawy ofertowej // Kurjer Stanisławowski. — 1912. — № 1387 (7 kwiet.). — S. 3. (пол.)
- Головатий М. І. Будівничі старого Станиславова (1662—1939 роки) // Краєзнавчий збірник на пошану Богдана Гавриліва. — Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. — С. 113—114.
- Шпук Р. Вихід за межі // Zbruč. — 2021. — 31 березня.
- Hooper & Janusch. (англ.)