Фрідріх Кресс фон Крессенштайн — Вікіпедія

Фрідріх Кресс фон Крессенштайн
нім. Friedrich Siegmund Georg Freiherr Kreß von Kressenstein
Оберст Кресс фон Крессенштайн в османській формі (1916).
Народився	24 квітня 1870(1870-04-24)[1] Нюрнберг, Баварське королівство[1]
Помер	16 січня 1948(1948-01-16)[1] (77 років) або 6 січня 1948(1948-01-06) (77 років) Мюнхен, окупована союзниками Німеччина[1]
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Баварське королівство  Третій Райх
Діяльність	військовослужбовець, солдат
Alma mater	War Academyd
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Роки активності	1888 — 1929
Титул	фрайгер
Військове звання	Генерал артилерії
Батько	Georg Kreß von Kressensteind
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Фрідріх Зігмунд Георг Кресс фон Крессенштайн (нім. Friedrich Siegmund Georg Freiherr Kreß von Kressenstein; 24 квітня 1870, Нюрнберг — 16 жовтня 1948, Мюнхен) — німецький військовий діяч, генерал артилерії рейхсверу.

З початком Першої світової війни в Туреччину була направлена ​​група німецьких офіцерів і генералів на чолі з Отто Ліманом фон Зандерсом для допомоги союзній турецькій армії. Кресс фон Крессенштайн був направлений в армію Джемаль-паші, яка перебувала в Палестині. Спочатку Кресс зайняв посаду військового інженера і начальника штабу армії Джемаль-паші. На початку 1915 року Крессенштайну було наказано наступати в Єгипет і захопити Суецький канал. Перетнути Синайську пустелю Крессенштайну вдалося, однак захопити Суецький канал турецькі війська під його командуванням не змогли.

Однак турецьке командування не залишало надій на захоплення каналу. У 1916 році турецькі війська під командуванням Крессенштайна знову спробували захопити Суец. Цього разу британські війська зуміли звести оборонні позиції у каналу і знову не допустили турків до каналу. Після цього британське командування приступило до рішучих дій. Британські війська почали наступ в Палестину. Крессенштайн очолив оборону Гази (спільно з турецькими генералом Тала Беєм). У перші дві битви за Газу турецькі війська супроводжував успіх, у чому була чимала заслуга Крессенштайна. Після цих успіхів в Палестині Крессенштайн був призначений командувачем 8-ю османською армією.

У листопаді 1917 року британським військам все ж вдалося прорвати турецькі позиції біля Беер-Шеви і взяти Газу. Однак вміле керівництво Крессенштайна дозволило відвести турецькі війська на нові оборонні позиції на півночі. У 1918 році, після того, як німецько-турецький союз розвалився, Крессенштайн був відряджений до Грузії. Крессенштайн зірвав вторгнення Червоної армії до Грузії через Абхазію.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 20 березня 1924 по 1 січня 1928 року — командувач 7-м військовим округом. 30 листопада 1929 року вийшов у відставку з правом носіння форми 7-го артилерійського полку.

• Офіцер-аспірант (16 серпня 1888)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (16 листопада 1888)
• Фенріх (8 березня 1889)
• Другий лейтенант (6 березня 1890)
• Перший лейтенант (17 березня 1897)
• Оберлейтенант (1 січня 1899)
• Гауптман без патенту (13 вересня 1901) — 21 вересня 1904 року отримав патент.
• Майор без патенту (22 квітня 1910) — 3 березня 1911 року отримав патент.
• Оберстлейтенант (30 листопада 1914)
• Оберст без патенту (10 березня 1917) — 17 грудня 1917 року отримав патент.

• Оберстлейтенант (25 січня 1914)
• Оберст (30 вересня 1914)
• Генерал-майор (11 березня 1917)

• Генерал-майор (26 вересня 1921)
• Генерал-лейтенант (22 лютого 1924)
• Генерал артилерії (1 січня 1928)

• Медаль принца-регента Луїтпольда (21 березня 1905)
• Орден «За заслуги» (Баварія)
  • 4-го класу з короною
  • 3-го класу з мечами і короною (28 травня 1915)
  • офіцерський хрест з мечами (5 червня 1916)
• Хрест «За вислугу років» (Баварія)
  • 2-го класу (24 роки; 1912)
  • 1-го класу (40 років; 1928)
• Орден Червоного орла 4-го класу з короною
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (13 жовтня 1914) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Військовий орден Максиміліана Йозефа
  • лицарський хрест (23 квітня 1916)
  • командорський хрест (4 вересня 1917)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (22 лютого 1917)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами і дубовим листям
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу з мечами
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Почесний кинджал від Енвер-паші (Османська імперія)
• Золота медаль «Імтияз» з шаблями (Османська імперія)
• Орден «Османіє» 2-го класу з шаблями (Османська імперія)
• Золота медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Pour le Mérite (4 вересня 1917)
• Орден Цариці Тамари (Грузія)
• Пегніцький квітковий орден
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

• Mit den Türken zum Suezkanal, Vorhut-Verlag Otto Schlegel, Berlin 1938
• Meine Mission im Kaukasus [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Manuskript
• Friedrich Freiherr Kreß von Kressenstein — Bayerischer General und Orientkenner. Lebenserinnerungen, Tagebücher und Berichte 1914—1946, herausgegeben von Winfried Baumgart, 2020, ISBN 978-3-657-70344-9

• Joachim Lilla: Kreß v. Kreßenstein, Friedrich Frhr. v. , in: ders.: «Staatsminister, leitende Verwaltungsbeamte und (NS-)Funktionsträger in Bayern 1918 bis 1945»

• Біографія Кресса фон Крессенштайна. [Архівовано 14 січня 2021 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в г д} Deutsche Nationalbibliothek Record #116652004 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578