French
DeutschФуголь Ірина Яківна — Вікіпедія
| Фуголь Ірина Яківна | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народилася | 6 квітня 1932 (92 роки) Харків, УРСР, СРСР | ||
| Місце проживання | Харків, Україна Ерланген, Німеччина | ||
| Країна |  СРСР →  Україна →  Німеччина | ||
| Діяльність | фізикиня | ||
| Alma mater | Харківський університет | ||
| Галузь | фізика | ||
| Заклад | Інститут фізики АН УРСР, Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук | ||
| У шлюбі з | Канер Еммануїл Айзикович | ||
| Нагороди |
| ||
Ірина Яківна Фуголь (6 квітня 1932, Харків) — українська фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки.
Після закінчення у 1954 Харківського університету до 1958 року працювала в Інституті фізики АН УРСР. З 1960 року — співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. До 1999 року очолювала в цьому закладі відділ спектроскопії молекулярних систем і наноструктурних матеріалів, який був створений у 1965 році[1]. Науковий ступінь доктора фізико-математичних наук отримала у 1971 році, вчене звання професора — у 1978.
В останні роки живе в місті Ерланген, Німеччина[2][3].
Галузі наукових інтересів: динаміка екситонів і фононів у кристалах затверділих газів при низьких температурах в областях вакуумного ультрафіолетового проміння і далекій інфрачервоній області. Під керівництвом Ірини Фуголь в кріокристалах вперше досліджено, зокрема, взаємодію елементарних збуджень між собою і з фотонами електромагнітного поля, відкрито співіснування когерентних і автолокалізованих екситонів.
- Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1977) — за роботу «Елементарні збудження і взаємодії між ними в кріокристалах» (спільно з Локтєвим Вадимом Михайловичем, Гайдідеєм Юрієм Борисовичем, Манжелієм Вадимом Григоровичем, Шанським Леонідом Йосиповичем і Прихотько Антоніною Федорівною)[4].
- Заслужений діяч науки і техніки України (1996) — за значний особистий внесок у розвиток науки, створення національних наукових шкіл[5].
- Чоловік — Канер Еммануїл Айзикович, український радянський фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор.
- Донька — Канер-Хензель Наталія Еммануїлівна, кандидат фізико-математичних наук.[6]
- ↑ Відділ спектроскопії молекулярних систем і наноструктурних матеріалів. Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Процитовано 04.06.2019.
- ↑ Спогади Ірини Яківни Фуголь про Бориса Ієремійовича Вєркіна. Б. И. Веркин, каким мы его помним. Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Процитовано 04.06.2019. (рос.)
- ↑ Эмануил Канер с нами в памяти сердца (спогади Ірини Яківни Фуголь про Емануїла Айзиковича Канера). Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 04.06.2019. [Архівовано 2019-06-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Лауреати Державні премії — Робота «Елементарні збудження і взаємодії між ними в кріокристалах». Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Процитовано 04.06.2019.
- ↑ Указ Президента України «Про присвоєння почесного звання "Заслужений діяч науки і техніки України"» N 168/96. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. 07.03.1996. Процитовано 04.06.2019.
- ↑ Э. А. Канер. Kaner.org — сайт, присвячений пам'яті Е. А. Канера. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 04.06.2019. [Архівовано 2019-06-04 у Wayback Machine.]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
 | Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |