Фундація Нобеля — Вікіпедія

Фундація Нобеля (швед. Nobelstiftelsen) — приватна організація в Стокгольмі (Швеція), заснована 29 червня 1900 року для управляння фінансами та адмініструванням Нобелівських премій.^[1] Фундація заснована на заповіті Альфреда Нобеля, винахідника динаміту.^[2] У відомості організації знаходяться також і Нобелівські симпозіуми з важливих проривів у науці та з тем, що мають культурне та соціальне значення.

Альфред Бернард Нобель (народжений 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі, Швеція) був хіміком, інженером, новатором, виробником військової продукції та винахідник динаміту. У його власності була металургійна фірма Бофорс, перебування якої у власності Альфреда Нобеля надало їй значного поштовху до переходу до хімічного та гарматного виробництва — Бофорс займалася як виробництвом військової зброї (літаки, танки), так і виробництвом пороху тощо. Альфред Нобель запатентував 355 різних винаходів, серед яких винайдення динаміту найбільш відомий.^[3] Нобель помер в 1896 році від стенокардії^[4] у своїй віллі в Санремо, Італія, де він проживав останні роки свого життя.^[5][6][7]

Заповіт Нобеля, на подив багатьох, містив вимогу, щоби його гроші були використанні для премій у фізиці, хімії, мирі, фізіології та медицині і, нарешті, літературі.^[7][8] Хоча Альфред і написав декілька заповітів протягом свого життя, останній був написаний трішки більше ніж рік до його смерті та був підписаний в Шведсько-Норвезькому клубі в Парижі 27 листопада 1895 року.^[9] Нобель заповів 94% всього свого майна (31 мільйон Шведських крон) на заснування та забезпечення п’ятьох Нобелівських премій.^[10] (На 2008 рік ця сума рівна 186 мільйонам доларів США.)

Фундація Нобеля була заснована 29 червня 1900 року як приватна організація спеціально для управляння фінансами та адмініструванням Нобелівських премій.^[11] Фундація базується на останньому побажанні та заповіті Альфреда Нобеля.^[2] Спочатку заповіт Нобеля викликав багато скептицизму та критики і тому він був затверджений лише 26 квітня 1897 року Норвезьким парламентом Стортингом.^[12] Невдовзі після цього були призначені члени Норвезького Нобелівського комітету, який присуджує премії з миру. Незабаром й інші присуджувальні організації були засновані: Каролінський Інститут — 7 червня, Шведська академія — 9 червня та Шведська королівська академія наук — 11 червня.^[13][14] Далі Нобелівська фундація вирішувала питання пов’язанні з узгодженням основних засад присудження Нобелівської премії. В 1900 році створені статути Фундації Нобеля були обнародувані королем Оскаром II.^[6][15]

В 1905 році Шведсько-норвезька унія була розірвана і тому відповідальність з присудження Нобелівських премій була розділена між цими двома країнами — Норвезький Нобелівський комітет став присуджувальним органом премії миру, тоді як Швеція присуджує всі інші премії.^[15][12]

^[15]